Важливі новини ЄСПЛ у справі Меджлісу

Сьогодні, 20 жовтня, Європейський суд з прав людини офіційно повідомив про початок комунікації у справах проти держави-агресора, що стосуються незаконної заборони у 2016 році окупаційною владою Меджлісу кримськотатарського народу. Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв нагадав, що у 2017 році за сприяння КРЦ було подано 17 індивідуальних заяв до ЄСПЛ як від фізичних осіб, так і від Херсонського регіонального меджлісу кримських татар та його місцевих меджлісів, а також інших інституцій самоврядування кримськотатарського народу у зв’язку із забороною Меджлісу кримськотатарського народу. Також у 2017 році за сприянням УГСПЛ було подано заяву в ЄСПЛ від Меджлісу кримськотатарського народу.

«Минуло вісім років, і нарешті ці справи почали активно розглядатися цього року. Таке тривале очікування початку розгляду пов’язано із позицією Суду, що розгляд індивідуальних справ відбуватиметься лише після розгляду міждержавних справ «Україна проти росії» щодо Криму, рішення у яких було винесене у червні минулого року», – наголосив він.

Барієв підкреслив, що мета цих справ полягає в тому, щоб ЄСПЛ визнав не просто спроби агресора ліквідувати діяльність певної «політичної або громадської організації кримських татар», а системний тиск на всю самоорганізацію корінного кримськотатарського народу, зокрема на його представницьку систему. Такі дії окупаційної влади є частиною геноцидальної політики Кремля та проявом расистської ідеології російського імперіалізму.

Влітку 2025 року КРЦ на запит Суду після тривалої комунікації із заявниками подали до ЄСПЛ додаткові матеріали, що стосуються переслідування представників Херсонського регіонального меджлісу кримських татар та його місцевих меджлісів.

«Адже ситуація там вкрай тривожна: через російську окупацію частина членів регіонального та місцевих меджлісів опинилася у в’язницях, частина через переслідування та катування була змушена виїхати на підконтрольну української владі територію України або у треті країни, а ті, хто залишився, перебувають під постійним тиском окупантів», – додав він.

Наголошуємо, що основна мета цих справ – ще раз підкреслити статус Меджлісу як представницького органу корінного кримськотатарського народу та довести порушення з боку держави-агресора права на управління власним представницьким інститутом корінним народом України.
З боку КРЦ та низки заявників було вирішено, щоб у цих справах в ЄСПЛ вів процес адвокат Борис Бабін, як представник експертної ради КРЦ і один із найдосвідченіших юристів у сфері міжнародного права та практики ЄСПЛ.

Адвокат, експерт КРЦ Борис Бабін зазначив, що головні виклики у цих справах полягають у тому, як Європейський суд з прав людини визначить статус заявників і відобразить це у своїй позиції, адже питання прав корінних народів у контексті порушення Конвенції раніше майже не розглядалися по суті.

«Найбільш драматичними, як на мене, тут стали справи місцевих меджлісів Херсонщини, які у 2017 році писали до Євросуду саме про ризики майбутньої агресії рф на материкову Україну та подальших прогнозованих утисків там окупантами кримських татар, що й сталося з 2022 року», – наголосив він.

Голова Правління КРЦ Ескендер Барієв підсумував, що головним у цій справі на сьогодні є те, що:

1. ЄСПЛ запитав окупанта про надання інформації у цій справі до 21 січня 2026 року. У тому, що буде відповідь, ми дуже сумніваємося;

2. ЄСПЛ чітко використовує формулювання, що Меджліс кримськотатарського народу – це представницький орган корінного народу. Це дуже важливо й у контексті юридичної боротьби з окупантом та у посиленні суб’єктності представницького органу корінного народу України;

3. ЄСПЛ запропонував Уряду України увійти у ці справи як третю сторону та висловити власну позицію. Це дуже важливо, з одного боку, Україна має виступити захисником свого корінного народу, а з іншого зважаючи на процедури закріплення правового статусу Меджлісу кримськотатарського народу як представницького органу корінного народу України, які ще не завершені;

4. Це важливе посилання всьому кримськотатарському народу, що у світі є справедливість, а за свої права треба боротися.