27 березня агентство Bloomberg шокувало новиною про те, що у червні в України можуть закінчитися гроші для оплати цивільних видатків бюджету, а також на фінансування війни. Усе через затримку з виділенням міжнародної допомоги, зокрема великого кредиту від Євросоюзу на 90 млрд євро. Рішення про надання цих коштів блокує Угорщина.

Фінансова катастрофа не вперше нависає над українською владою, яка вже п'ятий рік великої війни ледь не по крихтах збирає кошти в міжнародних фінансових організацій та інших партнерів, аби профінансувати цивільні та оборонні видатки.

Однак цього разу до зовнішнього ризику неотримання міжнародного фінансування додався внутрішній – неспроможність парламенту ухвалювати рішення, необхідні для продовження співпраці з партнерами.

Чи дійсно через два місяці Україна залишиться без грошей та чи можливо уникнути бюджетного колапсу?

Кредит на паузі

2026 рік не обіцяв Україні великих проблем з фінансуванням. На відміну від попередніх років великої війни, влада могла похизуватися тим, що майже напевно знала, де брати гроші, аби профінансувати дефіцит державного бюджету та майже 3 трлн грн видатків сектору безпеки та оборони.

Упевненість дарувало рішення Євросоюзу про надання кредиту на 90 млрд євро на 2026-2027 роки. Ба більше, чи не вперше партнери прямо заявили, що значна частина цих коштів піде на фінансування оборонних видатків. У попередні роки війни використовувати гроші від міжнародних організацій на військові цілі Україні заборонялося.

Кредит ЄС – це своєрідний план "Б" щодо фінансування потреб України. План "А" передбачав використання заморожених активів російського Центробанку. Він мав очевидну політичну перевагу: використовувати на потреби жертви агресії не кошти платників податків країн Євросоюзу, а агресора.

Однак низка країн блоку виступала проти використання кремлівських грошей. Зокрема, Бельгія, на території якої заморожено більшість активів. Саме тому ухвалили компромісне рішення: зробити спільне запозичення від імені ЄС та передати кошти Україні у вигляді кредиту. Повертати його слід буде лише за умови, що Росія погодиться виплачувати репарації.

Очікувалося, що перші транші кредиту ЄС надійдуть до українського бюджету у квітні. До того часу покривати його дефіцит уряд міг завдяки накопиченій за 2025 рік фінансовій допомозі партнерів, зокрема частині коштів у межах механізму ERA Loans (кредит на 50 млрд дол., наданий під заставу заморожених російських активів). За даними Мінфіну, до початку березня в межах цього інструменту надійшли 42,7 млрд дол.

Рішення про виплату коштів у межах кредиту на 90 млрд євро мають одноголосно схвалити всі лідери ЄС, але з цим виникли труднощі. Угорщина, яка наприкінці грудня підтримала принципове рішення про створення нового кредитного механізму для України, вирішила заблокувати надання цього фінансування.

Напередодні виборів прем'єр-міністр Віктор Орбан перетворив Україну на чи не головного антагоніста, від якого він вирішив "захищати" простих угорців. Апогеєм протистояння з Києвом стало рішення Будапешта викрасти в Ощадбанку 40 млн дол., 35 млн євро та 9 кг золота, які прямували в Україну інкасаторським рейсом через територію Угорщини.

Крім того, Орбан вимагає, аби Київ відновив постачання російської нафти в Угорщину трубопроводом "Дружба", інфраструктура якого, за даними української влади, постраждала внаслідок російських обстрілів.

Парламентські вибори в Угорщині пройдуть 12 квітня. До того часу наївно очікувати на зняття угорського вето з питання про виділення коштів Україні, а запасного плану, як обійти це вето, немає.

Напередодні голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС "так чи інакше" надасть гроші Україні. "Кредит залишається заблокованим, оскільки один лідер не дотримується свого слова. Але повторю те, що я вже сказала в Києві: ми виконаємо свою обіцянку так чи інакше", – сказала вона.

"Це потрібно сприймати лише як політичну заяву. Насправді плану "Б" не існує. Та й на його розробку, наприклад, на рішення окремих країн ЄС чи G7 надати двосторонні позики Україні, знадобиться принаймні кілька місяців", – пояснює ЕП високопоставлений співрозмовник в уряді Юлії Свириденко.

За його словами, навіть у разі зняття угорського вето перші кошти в межах кредиту ЄС на 90 млрд євро надійдуть до українського бюджету у кращому разі в червні. Чи зможе Україна вистояти до того часу, багато в чому залежатиме від здатності розв'язати ще одну кризу – внутрішньополітичну.

Хороший уряд, погана Рада

Наразі уникнути проблем з фінансуванням вдалося завдяки тому, що МВФ пішов на поступки. Зокрема, там погодилися відтермінувати свої вимоги щодо змін до законодавства: запровадження оподаткування доходів від цифрових платформ, скасування пільги на безмитне ввезення посилок, запровадження ПДВ для ФОПів та закріплення ставки військового збору на рівні 5% і після завершення війни.

Раніше ухвалення цих змін було передумовою для надання нового кредиту МВФ Україні, але згодом фонд погодився відтермінувати їх. Тепер дедлайном ухвалення змін є кінець березня.

Україна отримала перший транш кредиту МВФ на 1,5 млрд дол. 3 березня. Аби й надалі отримувати кошти від фонду та, що найголовніше, від інших міжнародних партнерів, владі необхідно ухвалити обіцяні податкові зміни.

Проблема в тому, що Верховна Рада відмовляється голосувати за податкові зміни. Особливо на тлі нових креативних програм "роздачі грошей", які ухвалює уряд Свириденко. "Деяких депутатів дратує те, що Рада має ухвалювати непопулярні рішення, тоді як уряд роздає гроші. Деякі кажуть, що ми теж хочемо роздавати гроші", – каже співрозмовник ЕП в монобільшості.

19 березня Мінфін опублікував законопроєкт, який містить усі вимоги МВФ. Документ уже прозвали "великим податковим законом". Аби отримати наступний транш, Верховна Рада ще може проголосувати за цей документ до червня.

28 березня заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк заявив, що уряд вирішив розділити "великий податковий закон" і вносити до Верховної Ради кілька окремих документів. При цьому, за словами депутата, проєкт із запровадженням ПДВ для ФОПів уряд вирішив не виносити на розгляд парламенту.

Міністр фінансів Сергій Марченко відмовився коментувати ЕП це питання, зазначивши, що "дискусія триває".

Рішення розділити "великий податковий закон" має плюси та мінуси. Зокрема, це дозволить Верховній Раді ухвалити хоча б якісь зміни (наприклад, оподаткування доходів з цифрових платформ, яке вважається менш токсичним).

Недолік цього підходу в тому, що деякі зміни можуть не отримати підтримки депутатів. Зокрема, серед них навряд чи знайдеться достатньо охочих запроваджувати ПДВ для суб'єктів спрощеної системи оподаткування.

Імовірно, ухвалення лише частини податкових вимог не задовольнить МВФ. "Під час останнього візиту вони дали чітко зрозуміти, що ніякі подальші компроміси неможливі. У цих вимогах вони стоятимуть до кінця", – повідомив ЕП один з учасників зустрічі з місією МВФ у Києві.

Хай там як, а ухвалення змін до податкової системи необхідне Україні для отримання фінансування з червня 2026 року і ніяк не допоможе державі протриматися до того часу.

Хоча план фінансування видатків у квітні-травні також впирається в спроможність депутатів ухвалювати законопроєкти.

Криза у владі почалася не з розподілу відповідальності за ухвалення "популярних" рішень урядом та "поганих" – Верховною Радою. Вона триває з літа 2025 року, коли руками депутатів влада намагалася знищити незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). А восени країна стала свідком "Міндічгейту" і масштабів корупції в енергетиці, яка відбувалася в умовах постійних російських обстрілів.

Як наслідок, недовіра між депутатами та урядом сягнула точки, коли народні обранці відмовляються голосувати за будь-які ініціативи Кабміну. Проте саме підтримка останніх є планом "дожити до червня".

За час політичної кризи Верховна Рада накопичила борг з виконання "плану України" – програми Ukraine Facility. Це чотирирічна програма ЄС на 50 млрд євро, у межах якої блок надає фінансування за принципом "гроші в обмін на реформи". Кожна реформа, кожен законопроєкт у межах плану має свою "ціну", як правило – кілька сотень мільйонів євро.

За останній рік Україна прострочила виконання плану реформ на майже 5,9 млрд євро, підрахували для ЕП представники уряду та парламенту, ознайомлені з виконанням умов програми.

Успішне голосування за всі прострочені законопроєкти розблокувало б це фінансування, що допомогло б протриматися до надходження перших траншів 90-мільярдного кредиту від ЄС.

Фінансової катастрофи не буде?

Попри реальну перспективу залишитися без грошей уже найближчим часом, урядовці, з якими спілкувалася ЕП, висловлюють обережну впевненість, що з криз – внутрішньої та зовнішньої – вдасться знайти вихід. Зокрема – зібрати необхідну кількість голосів за законопроєкти, від яких залежить фінансове виживання країни.

Ба більше, навіть в умовах блокування кредиту від ЄС Угорщиною українська влада продовжує роботу з євросоюзівськими партнерами щодо параметрів майбутньої позики та напрямків використання коштів. Адже тут залишаються певні неузгодженості.

Очікується, що кредит ЄС складатиметься з двох умовних частин: 30 млрд євро на невійськові потреби (з яких у 2026 році Україна хоче отримати 17 млрд євро) та 60 млрд євро на підтримку обороноздатності (цьогоріч – 28 млрд євро).

Водночас у ЄС виступають проти того, аби військова частина позики використовувалася на оплату грошового забезпечення військовослужбовців. Там очікують, що Україна використає фінансування на придбання та ремонт військової техніки, купівлю боєприпасів та виробництво дронів.

Згідно з цьогорічним розписом видатків держбюджету, на програми купівлі військової техніки та боєприпасів Міноборони має витратити майже 680 млрд грн (близько 13,4 млрд євро). Найбільша частина оборонного бюджету йде на виплати військовослужбовцям – понад 1,14 трлн грн. Очікується, що ці видатки уряду потрібно буде фінансувати винятково власними зусиллями.

Крім того, українська сторона на переговорах з ЄС намагається переконати блок у тому, аби той дозволив переспрямувати оборонну частину кредиту на реалізацію "планів стійкості" для підготовки до наступної зими. Сумарна вартість реалізації цих планів – 278 млрд грн або близько 5,5 млрд євро, повідомляла напередодні Свириденко. Хоча міжнародні партнери наразі виступають проти такої ідеї.

Чи знайдеться компроміс у цьому питанні – поки що невідомо. Зрештою, аби ділити майбутню позику ЄС, Україні ще треба до неї дожити, а без дієздатного парламенту зробити це буде вкрай складно.