Зранку 28 лютого те, чого від Дональда Трампа чекали ще з січня після масштабних протестів в Ірані та накопичення сил на Близькому Сході, сталося: США та Ізраїль завдали масштабних ударів по об'єктах режиму аятоли Алі Хаменеї та Корпусу вартових ісламської революції (КВІР).

Скоординовані повітряні атаки призвели до загибелі Хаменеї та його оточення, але про розвал влади в країні наразі не йдеться: до такого сценарію режим готувався давно. Тегеран створив тимчасову керівну раду у складі президента Махмуда Пезешкіана, голови Верховного суду Голяма Хосейна Мохсені-Еджеі та в. о. верховного лідера Алірези Арафі.

У відповідь на удари Іран почав атакувати Ізраїль та країни Перської затоки, де є американські бази. Елітні готелі та хмарочоси Дубая, датацентри Amazon, багатоквартирні будинки в Бахрейні і міжнародні аеропорти постраждали від ракет та безпілотників. Ці удари можуть похитнути імідж стабільності та безпеки серед багатих країн регіону, який допомагав їм залучати інвестиції, емігрантів і туристів з усього світу.

Чи не найбільше світові ринки непокоїть потенційна нафтова криза. Хоча Тегеран не одразу підтвердив закриття Ормузької протоки, через яку проходять майже чверть світових поставок чорного золота та значна частка скрапленого газу, нова ескалація вже призвела до підвищення цін, а танкери застрягли в Перській затоці.

До якої позначки може зрости котирування Brent? Як від нафтового ралі виграє Путін? Як "удари відплати" з боку Ірану вплинули на авіаційний сектор, готельну та портову інфраструктуру Близького Сходу?

Сировинний шок

27 лютого, ще до ударів по Ірану, ціни на нафту піднялися до шестимісячного максимуму, досягнувши 73 дол. за бар. еталонної марки Brent. На відкритті торгів 2 березня, через два дні після початку війни в Перській затоці, вона торгувалася по 82 дол. – це максимум з 2024 року. Згодом ціна скоригувалася до 79 дол. за бар.

Ф'ючерси на газ у ЄС зросли на 28% через загрозу поставкам скрапленого природного газу (СПГ). Для ЄС важливо отримувати необхідні йому обсяги палива. Хоча зима закінчилася і споживання газу сповільнюється, але наразі запаси низькі. Ба більше, Катар призупинив виробництво СПГ після того, як два іранські дрони вдарили по об'єктах QatarEnergy. У підсумку ціни зросли на понад 50%.

Основні фондові індекси на Wall Street навпаки впали через ризики для торговельних шляхів. Натомість як традиційний безпечний актив під час криз до рекордного рівня дорожчає золото. Цьому сприяє і високий попит на тлі зменшення поставок металу до Дубая.

У контексті "нафтового шоку" The Economist звертає увагу на те, що Трамп не вперше йде на ескалацію у вихідні. Так було і влітку 2025 року з ударами по ядерних об'єктах Ірану, і в січні з операцією із захоплення правителя Венесуели Ніколаса Мадуро. Трамп ніби дає ринкам час зважити всі ризики до відкриття торгів. Проте цього разу це навряд чи спрацює.

Головна точка напруги – Ормузька протока, через яку проходять не менше п'ятої частини всієї світової нафти (близько 15 млн бар.) та СПГ, що доставляються імпортерам морем. Рух суден через протоку не зупинився повністю, але перебої швидко наростають: щонайменше 150 танкерів кинули якір у Перській затоці.

На тлі атак у перший день конфлікту з'являлися повідомлення про закриття протоки. Згодом представник військово-морської місії ЄС Aspides заявив, що кораблі отримують від Корпусу вартових ісламської революції радіоповідомлення про те, що "жодному судну не дозволяється пройти через Ормузьку протоку".

Тим не менш, Іран не підтверджував наявність такого наказу, хоча протягом багатьох років погрожував блокувати протоку у відповідь на атаку на режим.

Проте ввечері 2 березня у КВІР оголосили, що протока закрита. "Усі, хто захочуть пройти, будуть атаковані нашими самовідданими героями з ВМС та армії КВІР. Американці мають трильйони доларів боргу. Вони жадають нафти цього регіону. Жодної краплі нафти ви не отримаєте. Знайте це", – заявив радник командувача КВІР Сардар Ебрахім Джаббарі. КВІР уже атакував п'ять танкерів у протоці.

Ключова інтрига в тому, чи зможуть США та їх союзники запобігти тривалому припиненню поставок. Якщо експорт триватиме, а рішення ОПЕК+ збільшити видобуток стримає злет цін, збитки для світової економіки будуть обмеженими.

Якщо ж протока перетвориться на "мертву зону" надовго, зростання вартості нафти до 100 дол. за бар. і вище може вплинути на світову інфляцію і поставити під загрозу плани центробанків щодо зниження ставок.

На підвищення цін на нафту можуть вплинути і удари Ірану по нафтових об'єктах країн Перської затоки. Так, найбільший нафтовий комплекс Саудівської Аравії в Рас-Танурі, який належить Saudi Aramco, призупинив роботу через атаку дронів.

За довоєнними прогнозами Bloomberg, економічна шкода від нафти з ціною понад 100 дол., імовірно, буде меншою, ніж під час минулих нафтових шоків, зокрема для США. Проте наслідки залежатимуть і від масштабу й тривалості конфлікту. Протягом 12-денної війни влітку 2025 року нафта подорожчала на 20% до 79 дол. У разі тривалої блокади протоки вона може перевищити позначку 108 дол.

Те, що станеться з цінами в довгостроковій перспективі, залежить і від того, чи зможе Трамп досягти заявленої мети: змінити режим в Ірані. "З потенційним відходом режиму аятол та КВІР країна перестане бути джерелом регіональної нестабільності. Вона зможе розраховувати на полегшення санкцій, які обмежують її участь на світових ринках. Поєднання зростання іранського експорту та зменшення геополітичних ризиків може призвести до надлишку нафти і зробити її дешевшою, пише The Economist.

Інший сценарій – прихильники жорсткої лінії в Тегерані залишаються при владі. "Той, хто претендує на посаду Хаменеї, може відчути себе зобов'язаним показати силу, тримаючи Ормуз закритим та сіючи хаос у протоці. Іран і далі буде регіональною загрозою, а премія за ризик, 8-12 доларів за барель, надовго лишиться характерною рисою ринку", – зазначає видання.

Трамп навряд чи вдасться до розміщення наземних військ в Ірані, хоча й не відкидає такої можливості. Однак жодна країна не була звільнена від тиранії лише повітряними силами, тому ситуація все ще невизначена.

Не варто забувати і про фактор наближення проміжних виборів у США в листопаді 2026 року. Популярність Трампа та республіканців падає – частково тому, що виборці вважають їх зусилля недостатніми для зниження вартості життя.

Вищі ціни на заправках у разі затяжної іранської кризи ризикують зробити республіканців ще менш популярними. Зростання вартості бареля Brent на 10 дол. зазвичай підвищує ціну на галон бензину в США на 25 центів протягом кількох днів. Натомість мережам АЗС потрібно набагато більше часу, щоб знизити свої ціни, коли Brent починає дешевшати.

Трамп міг би пришвидшити процес, використовуючи стратегічний нафтовий резерв США, у якому є 415 млн бар. При максимальному обсязі видобутку 4,4 млн бар. на добу його вистачить на три місяці.

"Невизначеність, спричинена війною в Ірані, може тривати набагато довше. Трейдерам слід готуватися до багатьох тривожних вихідних", – резюмує The Economist.

Як від війни може виграти Путін

Опитані FT і Bloomberg економісти останнім часом моделювали наслідки митних війн, розв'язаних Трампом. Тепер вони оцінюють масштаби реальної війни в Ірані.

Основним покупцем нафти з країн Перської затоки є Китай, тому його економіка ризикує постраждати від серйозних перебоїв у поставках пального. "Китайські НПЗ імпортують 99% іранського експорту. Якщо конфлікт затягнеться, Піднебесна ризикує після Венесуели втратити ще одне джерело дешевих барелів", – вважають аналітики TD Securities.

Окрім КНР, ключовими напрямками експорту з регіону, охопленого боями, є Індія, Японія та Південна Корея. Вони, імовірно, зіткнуться із зростанням цін, спровокованим подорожчанням нафти. Аналітики Capital Economics прогнозують, що підвищення цін на Brent до 100 дол. за бар. може збільшити світову інфляцію на 0,6-0,7 п. п.

ЄС теж буде серед економік, які сильно постраждають від зростання цін на нафту й СПГ. "Безпосередній вплив на політику Європейського центробанку може бути відносно обмеженим, враховуючи, що інфляція в єврозоні залишається на рівні 1,7%. Це може дозволити регулятору дотримуватися поточної політики", – пише FT.

Хоча російський диктатор Путін ризикує втратити одного із своїх найвпливовіших союзників – режим аятол, Кремль, імовірно, отримає вигоду від великого конфлікту на Близькому Сході та нафтового ралі.

"РФ може виграти від зниження поставок з Ірану до КНР. Імовірно, попит Пекіна зміститься в бік нафти Urals, яка продається із значним дисконтом. Це дещо послабить економічний тиск на Кремль", – вважають аналітики TD Securities. На тлі подій в Ірані до російської нафти знову придивляється Індія. З 2022 року Нью-Делі став ключовим для Москви покупцем нафти, але останнім часом почав скорочувати закупівлі під тиском Вашингтона.

"Путін виграє від війни завдяки зростанню цін на нафту та більшому попиту на його санкційне пальне. Недарма, ледь приховуючи захоплення, його посланець Дмитрієв написав: "Незабаром понад 100 доларів за барель". Можливо, він надто оптимістичний, але щодо зростання цін він не помиляється", – визнає оглядач Bloomberg Хав'єр Блас.

Порти і логістика

Під ударом Ірану опинилися і порти країн Перської затоки, які часто одночасно є військовими базами США. Зокрема, два безпілотники атакували порт Дукм в Омані, де в останні тижні не раз помічали американські військові гелікоптери.

Також серед уражених об'єктів – штаб-квартира П'ятого флоту ВМС США в Манамі. У момент нападу порт був майже порожній.

Під атакою опинився і порт Джебель-Алі в Дубаї. Хоча об'єкт не є офіційною базою США, це один з найжвавіших портів заходу американських воєнно-морських сил. Іран обстріляв і порт Заїда в Абу-Дабі, де французький флот має постійну базу.

"Будь-яке порушення роботи портів Перської затоки або руху через Ормузьку протоку негайно створює надзвичайно великий негативний ефект для світової економіки", – визнав гендиректор компанії з відстеження суден Pole Star Global Боб Скеа.

"Виклик стає економічним і фінансово-операційним. Перенаправлення суден, управління безпекою екіпажу та переоцінка ризиків у режимі реального часу потребує зусиль", – констатує експерт.

Про призупинення прийому низки вантажів для країн Перської затоки і з них оголосив логістичний гігант A.P. Moller-Maersk.

Готелі й туроператори

З проблемами через іранські атаки зіткнулися готелі та хмарочоси. У Дубаї туристи чули гул винищувачів і бачили, як уламки дронів падали на елітні готелі Fairmont (на острові Пальма-Джумейра) і Burj Al Arab. В Абу-Дабі постраждав хмарочос комплексу Etihad Towers.

Влада Абу-Дабі доручила готелям продовжувати проживання гостей, які не можуть покинути країну, гарантуючи, що держава покриє всі додаткові витрати. Схоже доручення випустила влада Дубая. "Важливо, щоб за цих обставин жоден гість не був виселений", – ідеться в листі департаменту економіки і туризму Дубая.

Генеральне управління цивільної авіації ОАЕ підтвердило, що в країні "застрягли" понад 20 тис. пасажирів, і пообіцяло оплатити їх розміщення в готелях. У столиці Бахрейну Манамі пошкоджень зазнав готель Crowne Plaza.

Тим часом через невизначеність падають акції туроператорів. На відкритті торгів 2 березня котирування найбільшої в Європі туристичної компанії TUI впали на 8,5%. Втратили в ціні й акції готельної мережі Accor та круїзної компанії Carnival.

Найбільша авіакриза з часів пандемії

Головні аеропорти Близького Сходу включно з Дубаєм, найбільш завантаженим у світі хабом (у 2025 році через нього пройшли 95,2 млн пасажирів) теж стали мішенню іранських дронів та ракет. Аеропортам довелося зупинити роботу, що призвело до найгострішого авіаційного шоку з часів коронакризи.

28 лютого було скасовано 2,8 тис. рейсів, 1 березня – 3,1 тис., 2 березня – додатково понад 2 тис. перельотів у сімох ключових аеропортах. У Дубаї один із залів пошкоджений іранським ударом.

За оцінками аналітиків компанії Cirium, лише в хабах Дубая, Дохи чи Абу-Дабі щодня пересаджуються не менше 90 тис. пасажирів трьох найбільших авіакомпаній: Emirates, Qatar Airways та Etihad Airways.

2 березня повітряний простір над Іраном, Іраком, Кувейтом, Ізраїлем, Бахрейном, ОАЕ та Катаром на тлі розширення конфлікту на Ліван залишався порожнім. Оцінити точну кількість пасажирів, яких зачепили скасування рейсів від Балі до Франкфурта, складно, але мова йде про сотні тисяч.

Пасажирів просять перевіряти статус рейсів в інтернеті перед поїздкою в аеропорт. Авіакомпанії видають дозволи на перебронювання квитків без додаткових комісій та підвищення вартості, а деякі пропонують повне відшкодування вартості. До того ж, екіпажі розкидані по всьому світу, що ускладнить відновлення польотів після відкриття повітряного простору.

Тим не менш, найбагатші знаходять альтернативні шляхи виїзду з регіону. За даними Semafor, приватні охоронні компанії бронюють парки позашляховиків, щоб перевезти клієнтів за 10 годин з Дубая до Ер-Ріяда, а потім орендують приватні літаки, щоб вивезти їх з Близького Сходу.

Коли 28 лютого дрони і ракети почали летіти на Дубай, охоронні компанії розглядали Оман як основний маршрут виїзду з регіону, але цей варіант став небезпечнішим після того, як 1 березня Іран ударив по порту і нафтовому танкеру біля узбережжя країни. Тепер найбезпечнішим маршрутом втечі є Ер-Ріяд.

"Саудівська Аравія – чи не єдиний реальний варіант для людей, які хочуть виїхати з регіону прямо зараз", – визнав представник компанії Vimana Private Jets Амір Наран. Вартість перельоту з Ер-Ріяда до Європи чартером він оцінив 350 тис. дол.

Аналітики одностайні: за останні кілька років авіакомпанії звикли до перебоїв у перевезеннях, але нинішнє закриття неба та зупинка роботи головних транзитних хабів у Перській затоці безпрецедентні.

Акції Japan Airlines, Singapore Airlines Qantas Airlines, Lufthansa та інших компаній впали на 4-6%. Авіаперевізники також стежать за цінами на нафту. "Ключовим фактором впливу на авіасектор будуть ціни на нафту, які, очевидно, підуть догори", – констатує аналітик Бертран Грабовські.

З вечора 2 березня в ОАЕ запустили авіарейси для "застряглих" пасажирів в обмеженому режимі.