До 1 квітня понад 51 тис. топпосадовців подала декларації за 2025 рік. ЕП проаналізувала їх та зіставила майнову картину з ринковою статистикою.
Доходи
Офіційна зарплата – основне джерело доходу для переважної більшості посадовців, на неї припадають 88% усіх задекларованих надходжень. Медіана – 57 тис. грн на місяць, але різниця між категоріями чиновників велика: майже вдвічі більша за середню в країні.
Топпосадовці й керівники держпідприємств отримували понад 109 тис. грн на місяць, прокурори – 65 тис. грн, службовці категорій А, Б та місцеві чиновники (заступники міністрів та голів департаментів) – 47-49 тис. грн.
Зарплати членів їхніх родин суттєво нижчі. Медіана у всіх групах – 30 тис. грн на місяць, тобто вдвічі менше, ніж у декларантів. Виняток – родичі топчиновників. Серед них нерідко трапляються підприємці і топменеджери з власними високими доходами.
Решта 12% доходів у деклараціях – дивіденди, оренда, відчуження майна. Це невелика, але стабільна надбавка до зарплати.
Житло і земля
Понад 95% держслужбовців категорій А і Б мають житло у власності або з правом користування: 90% прокурорів та слідчих, 84% місцевих чиновників. Ці цифри стосуються і родин: квартири та будинки членів сімей входить до декларацій.
Для розуміння масштабу: за різними оцінками, від чверті до третини українських родин не мають власного житла – орендують або мешкають з батьками.
За цими загальними цифрами – нюанс, особливо помітний у даних прокурорів та слідчих. Якщо дивитися на нерухомість, де вони живуть, то власниками є 37,8% прокурорів. Якщо додати відомче та службове житло з правом користування – відомчі квартири, де людина мешкає офіційно, але не є юридичним власником, – цифра підіймається до 76%.
Ще понад 11 тис. квартир, пов'язаних з прокурорами, оформлені на юридичні особи, але потрапили в декларації як такі, що мають "ознаки пов'язаності" з декларантом – це формулювання антикорупційного законодавства. Таке декларування обов'язкове і не є порушенням.
Нове житло у 2025 році придбав кожен вісімнадцятий чиновник. Загалом це близько 2 800 угод. На всьому ринку нерухомості в Україні у 2025 році відбулося 205 тис. угод. Тобто посадовці, яких менше 0,4% від усіх зайнятих, уклали 1,4% угод – учетверо більше своєї частки в зайнятості.
Придбання частково здійснювалося завдяки державній житловій допомозі. Серед 51 тис. декларантів програмою "єОселя", завдяки якій нерухомість купується в кредит під 3-10% річних, скористалися 416 осіб. Компенсацію за пошкоджене або знищене майно задекларували 283 людини.
У цих не надто виразних цифрах заховані особливі історії. Так, заступник начальника відділу Держпродспоживслужби в Донецькій області Едуард Денисенко разом з дружиною задекларував два доходи як компенсацію за пошкоджене/знищене майно на загальну суму 7,1 млн грн від Міністерства розвитку громад та територій.
У тому ж році в нього з'являються дві нові квартири на Київщині: площею 80,2 кв. м в Ірпені (придбана 8 липня), і 29 кв. м у Бучі (22 жовтня). Формально декларація не доводить, що саме ці дві компенсації пішли на купівлю квартир, але часовий збіг і суми роблять цей випадок одним з найяскравіших прикладів якості адресної допомоги держави тим, хто через війну залишився без власного житла.
Земля є у більш ніж половини держслужбовців і топменеджерів та майже у двох третин місцевих чиновників. Новим наділом у 2025 році обзавівся кожен двадцятий декларант.
Автомобілі
У 2025 році кожен сьомий-восьмий посадовець придбав автомобіль – новий або вживаний. Загалом у деклараціях є близько 9 700 нових придбань: від 11,6% серед держслужбовців категорій А та Б до 15,2% серед прокурорів. На тлі загального ринку – 83 тис. нових і близько 895 тис. уживаних машин – посадовці уклали 1% усіх угод, хоча на них припадають менше 0,4% від усього зайнятого населення.
Диспропорція зростає, якщо взяти до уваги лише нові машини. Автомобілів випуску 2024-2025 років придбали близько 1 900 посадовців, що становить 2,3% від усіх нових машин, проданих у країні за рік. Це всемеро більше, ніж частка цих людей на ринку праці.
