Сприйняття поширеності корупції в Україні зменшилося: НАЗК презентувало результати щорічного дослідження
Рівень сприйняття поширеності корупції в Україні, який зростав у 2023–2024 роках, зменшився у 2025 році разом із оцінкою рівня зростання корупції. Водночас корупція залишилась на другому місці серед основних проблем для України серед населення (після збройної агресії рф): «дуже серйозною» проблемою корупцію вважають 72,2% громадян. Про це свідчать результати загальнонаціонального соціологічного дослідження «Корупція в Україні 2025: розуміння, сприйняття, поширеність», яке провела соціологічна компанія Info Sapiens на замовлення Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI).
У середовищі бізнесу корупцію вважають «дуже серйозною» проблемою 65% респондентів, і вона хвилює підприємців практично на тому ж рівні, що і проблема міграції населення з України.
Реальний корупційний досвід і населення, і бізнесу залишається суттєво меншим у порівнянні зі сприйняттям проблеми. Про те, що на практиці стикалися з корупцією, заявили 18,2% громадян і 20,6% представників бізнесу.
«Власний корупційний досвід українців зменшується з року в рік, але сприйняття залишається на високому рівні. Найбільші ризики концентруються у сферах будівництва, земельних відносин, діяльності правоохоронних органів. Значна частина корупційних випадків не є ініціативою громадян. Це ситуації, коли система сама підштовхує до так званого «вирішення питання». Також ми маємо серйозний виклик із викривачами. Хоча суспільство підтримує тих, хто повідомляє про корупцію, рівень реальних звернень залишається низьким», — заявив Голова НАЗК Віктор Павлущик.
Загалом протягом останніх 18 років корупційний досвід українців скоротився у 3,7 рази. Так, у 2007 році 67% опитаних громадян повідомляли, що вони особисто стикалися з корупцією.
За словами заступника Голови НАЗК Дмитра Калмикова, зниження реального корупційного досвіду громадян протягом років насамперед пов’язано із впровадженням системних галузевих реформ, дерегуляцією, розвитком публічного врядування, зменшенням ролі людського чинника в наданні державних послуг, цифровізацією.
«Кореляції між сприйняттям поширеності корупції та реальним корупційним досвідом майже немає. Це підтверджують дослідження інших країн, де навіть за низького рівня корупції її вважають поширеною велика частка громадян. Сприйняття поширеності корупції традиційно формується під впливом широкого суспільного та інформаційного контексту. Для населення суттєву роль відіграють публічний дискурс, гучне медійне висвітлення та обговорення сенсаційних корупційних викриттів, насамперед серед високопосадовців. Також сприйняття корупції є скоріше елементом довіри до влади: у тих країнах, де рівень довіри до влади високий, сприйняття поширеності корупції є нижчим», — прокоментував заступник Голови НАЗК Дмитро Калмиков.
Найбільш корумпованою сферою в Україні, згідно досвіду і населення, і бізнесу, є сфера будівництва та земельних відносин: понад 30% респондентів з-поміж тих, хто контактував із нею, заявили про корупційний досвід. На другому місці за поширеністю корупційних практик громадяни назвали сферу забезпечення правопорядку та протидії злочинності (діяльність правоохоронних органів), а підприємці - сферу послуг енергетичних компаній (підключення та обслуговування систем електро-, газо-, водопостачання та водовідведення). Найнижчий показник корупційного досвіду серед населення зафіксовано у діяльності ЦНАПів, а серед бізнесу - у сфері публічних закупівель.
Традиційно як населення, так і бізнес найчастіше покладають відповідальність за подолання корупції на Президента України та його офіс, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Верховну Раду України. Частка респондентів, які готові повідомляти про факти корупційних проявів, залишилась на рівні минулого року: заявили, що напишуть заяву або звернуться до медіа, 21,1% підприємців і 12,4% населення. Водночас частка тих, хто минулого року повідомив компетентним органам про факти корупції, є меншою: 9,5% серед бізнесу і 7,3% - серед населення.
«У подальшому пріоритетом має бути продовження та поглиблення антикорупційної роботи у секторах з найвищими корупційними ризиками. Державна антикорупційна політика має бути не загальною, а фокусуватися на тих сферах, де корупція найбільш відчутна. Також пріоритетом має бути посилення інституту викривачів, що включає їх захист, зручні інструменти повідомлення про корупцію, чітке законодавче визначення. І наостанок люди повинні не лише чути про боротьбу з корупцією, а й відчувати зміни у своєму житті», — додав Голова НАЗК Віктор Павлущик.
З дослідженням можна ознайомитися за посиланням.
Сьоме національне опитування населення та представників бізнесу з метою комплексної оцінки корупційної ситуації в Україні було проведено наприкінці 2025 - у січні 2026 року соціологічною компанією Info Sapiens. Дослідження підготовлено на запит Національного агентства з питань запобігання корупції за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI), що фінансується ЄС, співфінансується і впроваджується Міністерством закордонних справ Данії.
