 |
VOOZH | about |
|
VOOZH | about |
За даними Fixygen, ПрАТ «Краматорський завод “Теплоприлад”» проведе загальні збори акціонерів 30 квітня 2026 року в дистанційному форматі. На порядку денному — затвердження річної звітності, результатів діяльності за 2025 рік, розподіл прибутку та інші питання корпоративного управління.
Підприємство спеціалізується на виробництві контрольно-вимірювальних приладів та обладнання для теплотехніки й промислової автоматизації. Завод належить до числа промислових активів Донецької області з тривалою історією роботи в машинобудівному секторі. За даними Opendatabot, компанія контролюється приватними українськими акціонерами.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-березні поточного року збільшив відвантаження прокату на 3,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 660,6 тис. тонн з 636,7 тис. тонн.
Згідно з пресрелізом компанії, виплавка сталі за перші три місяці становила 758,2 тис. тонн (у січні-березні-2025 – 748,4 тис. тонн), чавуну – 819,3 тис. тонн (849,6 тис. тонн).
В березні “Запоріжсталь” виробила 316,4 тис. тонн чавуну, 298,2 тис. тонн сталі, відвантажено 254,6 тис. тонн прокату.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2025 році збільшила випуск прокату на 15,2% порівняно з попереднім роком – до 2 млн 794,6 тис. тонн з 2 млн 426,7 тис. тонн. Виплавка сталі становила 3 млн 212,2 тис. тонн (у 2024 році – 2 млн 890,8 тис. тонн), чавуну – 3 млн 567,8 тис. тонн (3 млн 106,3 тис. тонн).
“Запоріжсталь” у 2024 році збільшила випуск прокату на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 2 млн 426,7 тис. тонн з 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі – на 17,2%, до 2 млн 890,8 тис. тонн, чавуну – на 14,2%, до 3 млн 106,3 тис. тонн.
“Запоріжсталь” у 2023 році наростила випуск прокату на 57,2% порівняно з 2022 роком –до 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі на 65,4% – до 2 млн 466,9 тис. тонн, чавуну – на 35,3%, до 2 млн 718,9 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Як повідомляє Сербський Економіст, Центральний банк Чорногорії (CBCG) готується до впровадження системи миттєвих платежів відповідно до стандартів SEPA, що має пришвидшити розрахунки та наблизити фінансову інфраструктуру країни до загальноєвропейських правил.
Йдеться про запуск миттєвих платежів, які дозволять здійснювати перекази в євро протягом декількох секунд, цілодобово та без вихідних. Проєкт реалізується в рамках ширшої інтеграції Чорногорії в платіжний простір ЄС.
У Центральному банку зазначають, що впровадження SEPA Instant спрямовано на підвищення ефективності платіжної системи, зниження транзакційних витрат та поліпшення умов для бізнесу й громадян, особливо у транскордонних розрахунках.
У перспективі це має спростити фінансові операції з ЄС, посилити привабливість країни для інвесторів та прискорити розвиток цифрових фінансових сервісів.
Чорногорія, яка використовує євро як фактичну валюту, активно адаптує свою фінансову інфраструктуру до європейських стандартів.
Як повідомляє проект Relocation.com.ua, ринок житлової нерухомості Тбілісі на початку 2026 року продемонстрував помітне прискорення: за даними звіту Galt & Taggart, лише в лютому в столиці Грузії було зареєстровано 3 822 угоди з квартирами, що на 15% більше в річному вираженні. Середня ціна продажу на первинному ринку досягла $1 398 за кв. м, середня орендна ставка — $10,1 за кв. м, а прибутковість від оренди оцінена в 8,6%.
За січень-лютий сукупна вартість проданих квартир у Тбілісі наблизилася до $600 млн. Одночасно ринок отримує сигнал про можливий дефіцит нової пропозиції: у лютому в місті було видано лише 10 дозволів на житлові проєкти, а площа нових об’єктів, дозволених до будівництва, скоротилася на 45% у річному вимірі.
У структурі лютневих продажів у Тбілісі первинний ринок налічував 1 958 угод, вторинний — 1 864. При цьому вторинний сегмент зростав швидше, що може вказувати на прагнення покупців придбати готове житло, а не чекати завершення будівництва.
Більш свіжа відкрита статистика щодо купівлі нерухомості іноземцями з розбивкою за громадянством у самій столиці Грузії публічно обмежена. Однак на ринку Батумі, який також відстежує Galt & Taggart, іноземці за підсумками 2025 року забезпечили 52% усіх продажів квартир. Серед іноземних покупців по 13% припало на ізраїльтян і європейців, по 11% — на українців, росіян і білорусів, ще по 3% — на громадян Туреччини та країн Центральної Азії.
https://relocation.com.ua/residential-sales-in-tbilisi-surged-sharply-in-early-2026/
Ціни на молочні продукти в Україні у березні 2026 року виросли через підвищення логістичних витрат, подорожчання енергоносіїв та активізацію експорту, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ).
У галузевому об’єднанні зазначили, що молоко пастеризоване жирністю до 2,6% у плівці за місяць подорожчало на 0,99 грн (+2,1%) – до 48,86 грн/кг, тоді як у пластиковій пляшці ціна зросла на 0,93 грн (+1,4%) і склала 66,86 грн/кг. Найдешевшим у категорії залишається молоко бренду “Адалис” (41,99 грн/кг), а найдорожчим – “Яготинське” (57,77 грн/кг) та “Галичина” (72,73 грн/кг).
Кефір жирністю 2,5% у плівці у середньому коштує 58,52 грн/кг, що на 1,62 грн менше, ніж місяць тому. Водночас ціна на продукт у пластиковій пляшці залишилася стабільною на рівні 78,10 грн/кг. Сметана жирністю 15% у стаканах подорожчала на 0,72 грн – до 190,59 грн/кг, а питний йогурт додав у ціні 3,5% і коштує у середньому 124,35 грн/кг. Сир кисломолочний жирністю 9% подорожчав на 1% – до 292,31 грн/кг.
Вершкове масло вітчизняного виробництва (72,5-73%) зросло у ціні на 2% – до 585,51 грн/кг. Аналітики зазначили, що імпортне масло President коштує 960 грн/кг, що на 64% дорожче за українську продукцію.
Сир “Український” (50%) подорожчав до 608,80 грн/кг, а “Голландський” (45%) – до 610,05 грн/кг (+3,3%). Найсуттєвіше зростання зафіксовано на сир “Маасдам”, який подорожчав на 6,6% – до 768,37 грн/кг. При цьому імпортні аналоги “Маасдаму” та “Гауди” від бренду Kroon коштують на 31% дешевше за вітчизняну продукцію.
Аналітики АВМ пов’язують зростання витрат також із ситуацією у Перській затоці, що спричинило стрибок цін на нафтопродукти та фрахт.
“Покращити збут молочних продуктів вітчизняного виробництва всередині країни має підтримка урядом ПЗУ 6068-д про протидію нечесним торговельним практикам мереж та впровадження захисних заходів від суттєво зростаючого імпорту молочних продуктів. Потрібна протидія сірому імпорту молочних продуктів в Україну. Варто закупати продовольство для гуманітарних наборів та інших державних цілей виключно у вітчизняних виробників”, – наголосили в АВМ.
© 2016-2026, Open4Business. Всі права захищені.
Усі новини та схеми, розміщені на цьому веб-сайті, призначені для внутрішнього використання. Їхнє відтворення або розповсюдження в будь-якій формі можливі лише у разі розміщення прямого гіперпосилання на джерело. Відтворення або розповсюдження інформації, яка містить посилання на "Інтерфакс-Україна" як на джерело, забороняється без письмового дозволу інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна". Фотографії, розміщені на цьому сайті, взяті лише з відкритих джерел; правовласники можуть висувати вимоги на адресу info@open4business.com.ua, в цьому випадку ми готові розмістити ваші авторські права на фотографію або замінити її.
