 |
VOOZH | about |
|
VOOZH | about |
Для більшості з нас «п’ять зірок» — це синонім бездоганності. Проте в українських реаліях ця категорія часто описує лише якість нерухомості, а не самого відпочинку.
Офіційна класифікація готелів в Україні досі спирається на державні будівельні норми (ДБН). Система прискіпливо перевіряє інфраструктуру: чи є в готелі ліфт, ресторан, яка площа рецепції та чи працює вона цілодобово. Проте норми ніяк не регулюють м’якість матраца, наявність вільних місць на парковці чи щиру готовність персоналу допомогти у нестандартній ситуації.
На початку 2026 року офіційну категорію в Україні мали лише близько 220 закладів із приблизно 3700 — менше 10% ринку. П’ятизіркових серед них — лише близько 40. А коли більша частина індустрії працює поза формальною системою класифікації, преміальний сегмент орієнтується не на державні вимоги, а на міжнародні стандарти сервісу.
Наприклад, у США Forbes Travel Guide оцінює готелі за понад 900 критеріями, і близько 70% оцінки припадає саме на сервіс. У результаті український ринок почав формувати власні стандарти гостинності — часто значно вищі за мінімальні вимоги державних норм.
Щоб зрозуміти, як трансформація сучасного рівня сервісу виглядає на практиці, ми проаналізували досвід українського комплексу Apartel Skhidnytsya, який отримав престижну премію World Luxury Hotel Awards у категорії Luxury Wellness Resort 2025 in Europe. На прикладі цього кейсу можна побачити, за що насправді платить гість на сучасному п’ятизірковому курорті.
Одна з головних змін у підході до відпочинку — зсув від простої інфраструктури до того, що готельєри називають оверсервісом. Йдеться про рівень бутікового готелю, але в масштабі великого курортного комплексу.
«У преміальному сегменті сервіс давно перестав бути просто набором послуг. Сьогодні це насамперед комфорт, який не вимагає від гостя жодних зайвих зусиль — від бронювання вечері до організації відпочинку чи врахування індивідуальних побажань. Чим менше людині потрібно щось контролювати або вирішувати самостійно, і чим більше вона відчуває, що про неї подумали наперед, тим вищим є реальний рівень сервісу», — пояснює співзасновник мережі готелів Apartel Resorts, підприємець Василь Крулько.
Справжній сервіс починається ще до приїзду. Якщо дитина гостя любить грати в теніс, а на території немає власних кортів, команда не розведе руками, а забронює майданчик неподалік.
Усі побажання клієнтів фіксуються в CRM-системі: якщо ви одного разу попросили додаткову подушку або чотири літри води на день, під час наступного візиту вони чекатимуть на вас автоматично. Саме такі деталі й формують бажання гостя повернутися, а для курортів це ключовий показник: якщо сервіс працює стабільно, люди повертаються не через рекламу, а через власний досвід.
Гарна фотосесія вже давно не дає готелю переваг. Натомість детальний 3D-тур, який дозволяє прогулятися територією та оглянути номери ще на етапі вибору, може стати вирішальним фактором для гостя.
На шведській лінії можна зустріти робота, який розвозить йогурти між столами — невелику, але помітну деталь, що додає відчуття новизни преміальному відпочинку.
Поступово технології полегшать і процес заселення. У перспективі класичну реєстрацію на рецепції має замінити pre-check-in. Ідея в тому, щоб гість ще в дорозі міг надіслати документи, підтвердити дані та скоротити формальності під час заселення. Після приїзду йому залишиться лише отримати ключ, без зайвого очікування і паперової рутини.
Внутрішній туризм після повномасштабного вторгнення значно зріс. За даними дослідження digital-агенції Inweb, у 2025 році 85% українців планували літню відпустку в межах країни. Найпопулярнішим напрямком стали Карпати, а 54,3% опитаних збиралися подорожувати з дітьми. Тому комфортний сімейний відпочинок і відповідна інфраструктура для дітей уже стали базовою вимогою.
Крім того, близько третини гостей подорожують із домашніми тваринами. Тож pet-friendly-готель повинен мати повноцінну інфраструктуру ще й для улюбленця: лежанки, миски, welcome-набори та зручні маршрути для прогулянок.
Щоб відпочинок залишався комфортним для всіх, важливим стає сам простір. Якщо норми ДБН дозволяють п’ятизірковому готелю мати номери від 16 м², то стандарт Luxury Wellness Resort 2025 — мінімум 34 м² повноцінного житлового простору з обіднім столом і повнорозмірним балконом.
Подорожі всією сім’єю сформували також запит на масштаб — формат «курорт в курорті», де гість може провести весь відпочинок, не залишаючи території.
Це досягається завдяки сезонним просторам, які працюють у різних форматах: узимку ковзанка або подієвий майданчик, у теплий сезон — лаунж-зона чи концертний простір. На території проводять чайні церемонії, майстер-класи з флористики та гончарства, тематичні дегустації, концерти й інші події.
Наявність SPA сьогодні вже не є перевагою — вони є у готелях нижчих категорій. Тому ставка робиться не на кількість зон, а на досвід гостя.
Так у SPA-зоні зʼявляється пармайстер, який перетворює лазню на ритуал із гонгами, а замість стандартних оздоровчих програм функціонує повноцінний біохакінг-центр. Це перший комплекс в Україні, який запровадив такий підхід, коли ринок ще майже не знав цього терміну. Йдеться про відновлення фізичного та морального стану завдяки поєднанню природних факторів та превентивної медицини.
Контраст із формальними вимогами виглядає показово, адже за ДБН для отримання статусу 5* достатньо мати медсестру в штаті. Усе інше — питання підходу самого готелю до сервісу.
Високий сервіс нерозривно пов’язаний із безпекою — і з відчуттям цієї безпеки для гостя. Наприклад, якщо людина сумнівається в чистоті тарілки в ресторані, персонал може відвести її на мийку і показати весь процес очищення посуду, включно з її тарілкою. Така відкритість працює на довіру, адже нехтування гігієною може призвести до вірусних спалахів — як це вже траплялося на популярних курортах.
Навіть технічні дрібниці впливають на комфорт. Наприклад, використання безшумної електричної техніки замість бензинових косарок, щоб шум не будив гостей зранку.
Такі деталі здаються незначними, але саме вони формують загальне відчуття відпочинку. Люди приїжджають у гори за тишею, тому навіть технічні рішення на території починають впливати на якість досвіду.
І, нарешті, приватність. У преміальному сегменті це один із ключових принципів. Команда курорту свідомо відмовилася від публікації фото та відео з реальних заходів, де присутні гості. Якщо кадри з подій і з’являються в соцмережах, то на них — лише запрошені для зйомки люди. Конфіденційність реального клієнта сьогодні цінується вище за будь-яке охоплення.
«Якісний сервіс у багатьох готелях давно вийшов далеко за межі формальних п’яти зірок і фактично вже відповідає рівню шести чи навіть семи. Було б цікаво, якби саме Україна стала країною, яка запровадить таку додаткову градацію. І якщо на ринку з’явиться можливість поборотися за умовну шосту зірку, ми точно будемо серед тих, хто готовий це доводити», — говорить CEO Apartel Skhidnytsya Руслан Качан.
У результаті сучасний гість платить уже не стільки за квадратні метри чи формальну кількість зірок, скільки за відчуття продуманого відпочинку. Здатність готелю передбачати потреби людини і створювати спокійний досвід дедалі частіше називають «шостою зіркою» — стандартом, якого не існує у державних документах, але який гість дуже добре відчуває під час відпочинку.
ТОВ “Українська молочна компанія” (УМК, Київська обл.) у 2026 році розпочне будівництво першої черги найбільшої у світі роботизованої ферми для групового доїння, повідомила пресслужба компанії постачальника обладнання GEA.
Згідно із повідомленням, проєкт передбачає запуск 60 роботів для доїння, з яких 24 будуть введені в експлуатацію у межах першої черги. Особливістю комплексу стане використання технології Batch milking (групове автоматизоване доїння – ІФ-У), яка поєднує безприв’язне утримання тварин із автоматизованим доїнням.
“Це унікальний проєкт не лише для України, а й для світової молочної галузі за своїми масштабами та кількістю впроваджених інноваційних рішень. Доїння виконуватимуть роботи DairyRobot R9650 виробництва німецької GEA Farm Technologies GmbH”, – зазначив продукт-менеджер “ГЕА Україна” Олексій Антонов.
У компанії підкреслили, що впровадження роботизованої системи дасть змогу знизити витрати на робочу силу, уникнути ризикованої взаємодії персоналу з тваринами та забезпечити індивідуальну підгодівлю кожної корови. Більшість технологічного обладнання буде розміщено у підвальному приміщенні під роботами, що мінімізує вплив сервісного обслуговування на процес доїння.
ТОВ “Українська молочна компанія” (УМК) засновано у 2006 році. Спеціалізується на виробництві молока екстракласу на базі трьох філій із загальним поголів’ям 12 тис. голів ВРХ (зокрема, 4400 корів). Виробнича потужність підприємства становить 170 тонн молока на добу. Земельний банк компанії складає 11 тис. га. На території господарства функціонує біогазова станція для утилізації органічних відходів та генерації енергії. Підприємство має статус спеціальної сировинної зони для виробництва дитячого харчування. Кінцевим бенефіціаром компанії є Віталій Гайдук.
GEA Group AG (Німеччина) є одним із найбільших світових постачальників систем і технологічних рішень для харчової, фармацевтичної та молочної галузей. В Україні GEA працює понад 25 років. Група має два локальні офіси в Україні, сервісну службу та склад запасних частин.
Як повідомляє Сербський Економіст, китайський виробник гуманоїдних роботів Agibot планує почати серійне виробництво в Сербії в 2026 або 2027 році, повідомив директор компанії по Європі Вільям Ши після презентації в Белграді.
Проєкт реалізовуватиметься спільно зі стратегічним партнером – Minth Holdings (виробник автокомпонентів, акції якого обертаються в Гонконзі). На першому етапі в Сербії планується випуск 1 000-2 000 гуманоїдних роботів.
Ши зазначив, що виробництво роботів охоплює «залізо» і “софт”, і компанії знадобиться локальний контрагент у Сербії для створення AI-даних і навчання моделей, що фактично означає формування навколо проєкту окремого сегмента «індустрії даних».
Agibot заснована 2023 року в Шанхаї; лінійка гуманоїдних роботів включає серії Yuanzheng, Lingxi і Genies. Minth присутня в Сербії з 2018 року, має підприємства в Лозниці та Шабаці, забезпечує 3500 робочих місць.
Німецька defense tech-компанія відкрила офіс в Україні та планує перенести до українського офісу частину виробничих процесів і розробки, повідомив заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков.
«Європейський виробник роботів ARX Robotics відкрив офіс в Україні та приєднався до «Дія City». Це німецька defense tech-компанія, що створює автономних роботів для використання як у військовій, так і в комерційній сферах», – написав Борняков у фейсбуці в середу.
За його словами, ARX Robotics планує перенести в український офіс частину виробничих процесів і розробки.
Він підкреслив, що приєднання компанії до «Дія.City» – одне зі стратегічних і важливих рішень для повноцінного виходу компанії на український ринок.
За словами Борнякова, розробки ARX Robotics відомі в усьому світі, а найближчим часом їх використовуватимуть українські військові.
Як приклад розробок ARX Robotics заступник міністра згадав GEREON RCS – багатоцільову гусеничну модульну платформу, що розвозить їжу і боєприпаси, а також евакуює поранених.
ARX Robotics – німецька компанія, заснована 2022 року, яка спеціалізується на розробці автономних модульних безпілотних наземних систем і передових цифрових рішень для військових і комерційних застосувань. Серед відомих розробок незалежна операційна система на базі штучного інтелекту, що перетворює військові транспортні засоби на розумні, взаємопов’язані та автономні одиниці Mithra OS.
У травні 2024 року ARX Robotics уклала стратегічне партнерство з Quantum Systems для спільної розробки безпілотних систем, спрямованих на підтримку України та впровадження технологічних новацій.
Україна провела велике випробування роботизованих наземних платформ – розробок кластера Brave1, повідомив віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій України – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
“В Україні починається масове виробництво роботизованих наземних платформ. Brave1 випробував на полігоні 50+ комплексів. Випробування проходили платформи-камікадзе, турелі, платформи, які знищують позиції і техніку росіян, мінують, розмінують, евакуюють поранених і підвозять боєприпаси на позиції”, – написав Федоров у Телеграм у вівторок.
Він наголосив, що роботи успішно показали себе на полігоні і за кілька місяців вони будуть на полі бою. Сотні різних платформ закуплять через UNITED24.
Головна мета наземних роботів – мінімізувати участь людини на полі бою. Це допоможе зберігати життя і здоров’я українських воїнів, наголосив віцепрем’єр.
“Наземні роботизовані комплекси стануть наступним геймчейнджером цієї війни, яким уже є дрони. Це асиметрична відповідь на кількісну перевагу ворога”, – зазначив Федоров.
Повідомляється, що на платформі Brave1 зареєстровано понад 140 роботизованих систем, 96 із них пройшли оборонну експертизу, 14 розробок кодифіковані за стандартами НАТО.
Деякі роботизовані розробки вже представлені на фронті, наприклад турель ШаБля.
Як повідомлялося, міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишин на конференції “Україна. Рік 2024” нагадав, що Україна значно наростила обсяги виробництва повітряних і морських дронів, які почали працювати по стратегічних цілях у Росії. За його словами, 2024 рік стане роком, коли ми побачимо роботу дронів на землі. За словами Камишина, 2024-й буде роком, коли можна буде більше почути про наземні роботизовані системи.
Робот, розроблений в Університеті Орегона, побив світовий рекорд Гіннеса, пробігши 100 метрів на двох ногах менш ніж за півхвилини. Так, він став найшвидшим двоногим роботом.
Інженерний коледж Орегонського державного університету оголосив, що робот на ім’я Кессі вироблений дочірньою компанією OSU Agility Robotics. Робот вийшов на трасу у легкоатлетичному центрі Уайт та пробіг 100 метрів за 24,73 секунди.
У 2021 Кессі вдалося пробігти 5-кілометрову дистанцію трохи більше ніж за 53 хвилини.
Команда розробників заявила, що Кессі – перший двоногий робот, який використовує машинне навчання для бігу.
“Ми вибудовували розуміння того, як встановити цей світовий рекорд протягом останніх кількох років”, – поділився аспірант Девін Кроулі, який керував експериментом з роботом.
© 2016-2026, Open4Business. Всі права захищені.
Усі новини та схеми, розміщені на цьому веб-сайті, призначені для внутрішнього використання. Їхнє відтворення або розповсюдження в будь-якій формі можливі лише у разі розміщення прямого гіперпосилання на джерело. Відтворення або розповсюдження інформації, яка містить посилання на "Інтерфакс-Україна" як на джерело, забороняється без письмового дозволу інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна". Фотографії, розміщені на цьому сайті, взяті лише з відкритих джерел; правовласники можуть висувати вимоги на адресу info@open4business.com.ua, в цьому випадку ми готові розмістити ваші авторські права на фотографію або замінити її.
