 |
VOOZH | about |
|
VOOZH | about |
Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Олександр Вучич заявив зі штабу Сербської прогресивної партії в Новому Белграді, що списки влади з його ім’ям перемогли у всіх 10 муніципалітетах, де 29 березня відбувалися місцеві вибори. «Це 10:0», — сказав він за підсумками голосування.
Вибори відбулися в Борі, Смедеревській Паланці, Баїній Башті, Кулі, Лучанах, Аранджеловаці, Кладово, Княжеваці, Майданпеці та Севойно. Ще до дня голосування Вучич говорив, що буде задоволений лише перемогою у всіх 10 муніципалітетах, хоча тоді оцінював можливий результат як 7:3 або 6:4.
Після виборів представники влади також публічно підтвердили цей результат. Зокрема, голова СНС Мілош Вучевич назвав перемогу партії у всіх десяти муніципалітетах «дуже значущою» і повторив формулу про рахунок 10:0.
При цьому опозиційні та незалежні коментатори трактують підсумки більш стримано. N1 з посиланням на політичного аналітика Бобана Стояновича зазначає, що, незважаючи на формальну перемогу СНС у всіх десяти муніципалітетах, у дев’яти з них партія, за його оцінкою, знизила рівень підтримки порівняно з попередніми виборчими циклами.
Як повідомляє Сербський Економіст, Уряд Угорщини оголосив нафтопровід «Угорщина — Сербія» та супутню інфраструктуру пріоритетним інвестиційним проєктом, що має прискорити адміністративні процедури та будівельні роботи. Будапешт розглядає проект як частину ширшої стратегії щодо тіснішої координації енергетичних і паливних ринків Угорщини, Сербії та Словаччини. Угорська сторона виходить з того, що це має підвищити стійкість регіонального енергопостачання та знизити залежність від зовнішніх ризиків.
У матеріалах угорських ЗМІ йдеться, що мета уряду — ввести систему в повноцінну експлуатацію у 2027 або 2028 році. Новий маршрут має створити додаткову основу для постачання нафти в регіон на тлі збереження вразливості діючих поставок.
Тема є особливо чутливою для регіону після проблем із постачанням нафтопроводом «Дружба», ділянка якого на території України була пошкоджена в січні. На цьому тлі Будапешт останніми тижнями пов’язує питання енергетичної безпеки з ширшою регіональною політикою.
Для Сербії прискорення проекту важливе як з точки зору диверсифікації маршрутів поставок, так і в контексті триваючої невизначеності навколо NIS та імпорту нафти. Новий нафтопровід може стати одним із ключових інфраструктурних проектів в енергетиці країни.
Як повідомляє Сербський Економіст, угорська нафтогазова компанія MOL отримала схвалення американських властей на продовження переговорів щодо придбання контрольного пакету акцій сербської NIS до 22 травня 2026 року. Про це повідомило агентство Reuters з посиланням на заяву MOL.
Йдеться про переговори щодо купівлі часток російських акціонерів — Gazprom Neft і Gazprom, яким належить відповідно 44,9% і 11,3% NIS. Спочатку Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC) встановило термін до 24 березня для узгодження виходу російських компаній з капіталу NIS, однак тепер цей дедлайн продовжено до 22 травня.
У січні MOL підписала зобов’язуючу угоду з російськими акціонерами про купівлю їхніх часток у NIS, а еміратська ADNOC має отримати міноритарний пакет у рамках цієї угоди. Уряд Сербії зберігає в компанії 29,9%.
Для Сербії питання зміни власників NIS має стратегічне значення, оскільки компанія залишається найбільшим постачальником палива в країні та оператором єдиного нафтопереробного заводу в Панчево. Минулого тижня США також продовжили до 17 квітня санкційну відстрочку для самої NIS, щоб компанія могла продовжувати імпорт сирої нафти.
Як повідомляє Сербський Економіст, ринок нерухомості Сербії продовжив зростання до кінця 2025 року: у четвертому кварталі загальний обсяг угод досяг 2,4 млрд євро, що стало найвищим квартальним рівнем з моменту створення Реєстру цін на нерухомість. Про це повідомив Республіканський геодезичний завод Сербії (RGZ).
За даними RGZ, у жовтні-грудні 2025 року вартість ринку зросла на 9% у річному вираженні, а кількість договорів купівлі-продажу збільшилася на 6,9%, до 37 386. На квартири припало 1,4 млрд євро, або 61% загальної вартості всіх угод.
У регіональному розрізі кількість угод у четвертому кварталі зросла в Белграді на 10,9% і в Крагуєвці на 5,8%, тоді як у Ніші було зафіксовано зниження на 6,5%, а в Нові-Саді — на 8,7%. Лише на купівлю квартир у Белграді за цей період було витрачено 768,5 млн євро.
Найдорожча квартира кварталу була продана в муніципалітеті Савскі-Венац за 1,4 млн євро при площі 90 кв. м, а максимальна ціна квадратного метра в тій же общині сягнула 15 298 євро. Найдорожчий будинок також був проданий у Савскі-Венаці за 1 млн євро, а паркувальне місце — за 60 тис. євро.
Раніше RGZ повідомляв, що вже в першому кварталі 2025 року ринок демонстрував зростання вартості на 9,3% при зниженні кількості угод на 2,4%, що вказувало на подальше подорожчання активів. До кінця року ця тенденція збереглася, але ринок одночасно повернувся і до зростання за кількістю операцій.
На зростання ринку у своєму огляді також звернула увагу власниця агентства нерухомості VIDOVSTAN Віра Єгорова-Толста. Загалом дані RGZ показують, що навіть при локальних коливаннях у окремих містах ринок нерухомості Сербії до кінця 2025 року залишався одним із найбільш стійких сегментів економіки країни.
© 2016-2026, Open4Business. Всі права захищені.
Усі новини та схеми, розміщені на цьому веб-сайті, призначені для внутрішнього використання. Їхнє відтворення або розповсюдження в будь-якій формі можливі лише у разі розміщення прямого гіперпосилання на джерело. Відтворення або розповсюдження інформації, яка містить посилання на "Інтерфакс-Україна" як на джерело, забороняється без письмового дозволу інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна". Фотографії, розміщені на цьому сайті, взяті лише з відкритих джерел; правовласники можуть висувати вимоги на адресу info@open4business.com.ua, в цьому випадку ми готові розмістити ваші авторські права на фотографію або замінити її.
