 |
VOOZH | about |
|
VOOZH | about |
Сербія надасть EUR2 млн на підтримку енергетичного сектору України в межах спільного проєкту з Програмою розвитку ООН, повідомив телеграм-канал “Сербський економіст” з посиланням на офіційні дані.
Зазначається, що уряд Республіки Сербія та ПРООН підписали угоду, яка передбачає фінансування закупівлі та постачання високовольтних трансформаторів. Йдеться про критично важливе обладнання, необхідне для відновлення систем передавання електроенергії та забезпечення стабільного електропостачання.
Кошти будуть спрямовані в межах програми ПРООН із зеленого енергетичного відновлення України. У межах цієї ініціативи передбачено підтримку базових послуг у найбільш постраждалих регіонах, зокрема електро-, тепло- та водопостачання.
Посол Сербії в Україні Андон Сапунджі наголосив, що внесок Белграда покликаний підтримати критичну інфраструктуру та сприяти безперебійному енергозабезпеченню населення.
Своєю чергою постійний представник ПРООН в Україні Ауке Лотсма зазначив, що сербська допомога сприятиме не лише відновленню пошкоджених об’єктів, а й модернізації української енергосистеми.
За міжнародними оцінками, від 2022 року енергетична інфраструктура України зазнала масштабних руйнувань. Сукупні втрати сектору оцінюються у $88,2 млрд, з яких близько $17,1 млрд припадає саме на електроенергетику, включно з генерацією та передачею електроенергії.
Проєкт реалізується в межах співпраці України та ООН у сфері сталого розвитку й відповідає стратегічній меті переходу до більш стійкої та сучасної енергетичної системи.
Прем’єр-міністр Юлія Свириденко повідомила про зустріч із державним секретарем з питань міжнародного розвитку Канади Рандіпом Сараєм, з яким обговорила нові кроки у співпраці – від фінансування енергетичної стійкості до спільних проєктів у сфері житла для ветеранів та розвитку стратегічних ресурсів.
“Поінформувала про роботу уряду з підготовки до наступних опалювальних сезонів у рамках планів стабільності регіонів, а також про ключові потреби України в енергетичному обладнанні для розвитку розподіленої генерації. Високо цінуємо послідовну підтримку Канади у зміцненні нашої держави та нещодавно оголошений внесок до фонду підтримки енергетики України у розмірі 20 млн канадських доларів», – написала вона у Telegram.
Свириденко подякувала Канаді за готовність до співпраці у створенні фонду підтримки ветеранів, який має посилити систему реінтеграції українців після служби. «Розраховуємо на подальшу взаємодію, зокрема у передачі досвіду у сфері будівництва житла для ветеранів», – підкреслила вона.
Крім того, за її словами, обговорили співпрацю двох держав у сфері критичних мінералів та розробки родовищ. Сторони домовилися поглиблювати взаємодію в геологорозвідці.
Свириденко також запросила канадських партнерів стати активними учасниками міжнародної донорської конференції, метою якої є мобілізація зусиль для відновлення після російської атаки нового безпечного конфайнменту на Чорнобильській АЕС.
Як повідомляє Fixygen, в Україні з 1 квітня 2026 року виробники та імпортери сигарет повинні будуть застосовувати підвищувальний коефіцієнт 1,1 до мінімального акцизного податкового зобов’язання, в результаті чого мінімальний акциз зросте з 82 євро до 90,2 євро за 1000 штук. Про це повідомила Державна податкова служба України.
Як пояснила податкова служба, підвищувальний коефіцієнт запроваджується на період з 1 квітня по 31 грудня 2026 року, оскільки за підсумками декларування за 2025 рік частка загальної суми акцизного податку в середньозваженій роздрібній ціні сигарет склала 58,8%, що нижче встановленого в Податковому кодексі порогу в 60%. ДНС також оприлюднила розрахункову середньозважену роздрібну ціну сигарет на рівні 6537 грн за 1000 штук.
Базова ставка мінімального акцизного податкового зобов’язання на 2026 рік була закріплена законом №4115-IX на рівні 82 євро за 1000 сигарет, а застосування коефіцієнта 1,1 фактично підвищує її до 90,2 євро. Закон також передбачає подальше підвищення цієї ставки до 86 євро у 2027 році.
За оцінкою експертів ринку, така зміна може призвести до зростання роздрібних цін на сигарети на 10%, а пачка може подорожчати приблизно на 10 грн.
Як повідомляє Сербський Економіст, влада чорногорського Котора прийняла групу з 40 дітей з України віком від 14 до 18 років, які прибули до міста в рамках гуманітарного візиту, організованого за участю муніципалітету та посольства України в Чорногорії.
Згідно з публікацією муніципалітету, діти перебувають у Которі з 23 по 28 березня, а в організації поїздки також брала участь українська асоціація «Dobro djelo». На офіційному прийомі в палаці Бізанті гостей привітали голова муніципалітету Котора Володимир Йокіч, посол України в Чорногорії Олег Герасименко, голова муніципальної скупщини Войін Батута, віце-мер Стоян Мілович та секретар з питань культури, спорту та громадської діяльності Тетяна Крієшторац.
Як зазначив Йокіч, завдання приймаючої сторони – дати дітям хоча б на кілька днів відчуття спокою та нормального дитинства, перерваного війною. Під час зустрічі представники міста наголосили, що хочуть, аби перебування в Которі стало для українських підлітків світлим спогадом і часом відпочинку від військової реальності.
Посол України в Чорногорії подякував муніципалітету та мешканцям Котора за підтримку, підкресливши важливість таких ініціатив для дітей, які переживають наслідки війни.
Для гостей підготували насичену програму, що включає відвідування музеїв Котора, прогулянку на човні по затоці, поїздку до Пераста, огляд собору Святого Трифона, виїзд на Плаві горизонти, прогулянку міськими фортечними стінами, а також спортивні та інші спільні заходи.
Уряд Норвегії посилює правила щодо біженців з України: чоловіки віком від 18 до 60 років, за деякими винятками, більше не отримуватимуть тимчасового захисту в країні; ця зміна набуде чинності найближчим часом, повідомляє портал Relocation.
“З осені 2025 року до Норвегії прибуло занадто багато людей, особливо молодих чоловіків. Норвегія вже прийняла найбільшу кількість українців у Скандинавії, і норвезькі муніципалітети повідомляють про навантаження на систему надання послуг та нестачу житла. Тому ми посилюємо обмеження», — зазначила міністр юстиції та з питань надзвичайних ситуацій Астрі Гансен. «Ми також вважаємо важливим, щоб якомога більше людей залишилися в Україні, щоб долучитися до оборонної боротьби та підтримувати функціонування українського суспільства», — додала вона.
Зміна в нормативних актах означатиме, що чоловіки віком від 18 до 60 років більше не підпадатимуть під дію механізму тимчасового колективного захисту, за яким надається тимчасовий дозвіл на проживання на основі групової оцінки. Ті, хто подає заявку на надання притулку, отримають розгляд своєї заявки в звичайному порядку.
Уряд країни передбачає деякі винятки з цього посилення вимог.
“По-перше, вони стосуватимуться лише нових заявників і не впливатимуть на тих, хто вже має тимчасовий колективний захист у Норвегії. Посилення вимог також не стосуватиметься неповнолітніх або чоловіків старше 60 років, чоловіків, які мають документальне підтвердження звільнення від військової служби або явно не здатні її виконувати, або осіб, які евакуюються за програмою medevac. Виняток також робиться для чоловіків, які самостійно піклуються про дітей, що їх супроводжують, або дітей у Норвегії. Це стосується лише батька дитини або іншого близького члена сім’ї», — зазначено в заяві уряду.
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія приєдналася до двох рішень Європейського Союзу, які продовжують дію вже існуючих обмежувальних заходів, пов’язаних із війною в Україні.
Перше рішення ЄС стосується заходів проти дій Росії щодо окупованих і непідконтрольних Києву регіонів України. По суті, це продовження спеціального санкційного режиму ще на рік — до 24 лютого 2027 року. Сербія підтримала це продовження разом із низкою інших країн-кандидатів та партнерів ЄС.
Друге рішення стосується санкцій проти конкретних осіб, компаній та організацій у зв’язку з ситуацією в Україні. Це не «загальні санкції проти Росії в цілому», а продовження списку адресних обмежень для окремих фігурантів до 6 березня 2027 року.
Формулювання про те, що Сербія «забезпечить відповідність своєї національної політики» цим рішенням, означає наступне: Белград заявив, що з цих двох конкретних питань діятиме у руслі політики ЄС. Євросоюз в офіційних заявах окремо відзначив і привітав таке приєднання Сербії.
Це не означає, що Сербія повністю приєдналася до всього санкційного пакету ЄС проти Москви. Йдеться саме про два окремі рішення, а не про повне санкційне вирівнювання з Брюсселем.
Для Сербії це черговий приклад часткового зовнішньополітичного узгодження з Брюсселем з питань, пов’язаних з Україною та Росією.
Сербія є країною-кандидатом на вступ до ЄС і регулярно перебуває під пильною увагою Брюсселя щодо узгодження зовнішньої та санкційної політики з європейськими рішеннями. На цьому тлі такі кроки Белграда зазвичай розглядаються як сигнал про готовність підтримувати робочу координацію з ЄС з окремих міжнародних питань, насамперед пов’язаних з українським порядком денним.
© 2016-2026, Open4Business. Всі права захищені.
Усі новини та схеми, розміщені на цьому веб-сайті, призначені для внутрішнього використання. Їхнє відтворення або розповсюдження в будь-якій формі можливі лише у разі розміщення прямого гіперпосилання на джерело. Відтворення або розповсюдження інформації, яка містить посилання на "Інтерфакс-Україна" як на джерело, забороняється без письмового дозволу інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна". Фотографії, розміщені на цьому сайті, взяті лише з відкритих джерел; правовласники можуть висувати вимоги на адресу info@open4business.com.ua, в цьому випадку ми готові розмістити ваші авторські права на фотографію або замінити її.
