Всі музеї / Софійський музей

👁 ...

З пам’яток архітектури, які перебувають у складі Заповідника, найвизначнішою та найвідомішою є Софійський собор ХІ ст.

Собор Святої Софії в Києві поєднав в собі найкращі надбання мистецтва Візантії та Русі-України. Саме з нього, зазвичай, починається знайомство з Києвом і Україною.

Софійський собор – головний храм Русі-України – «митрополія руська». Він був політичним, громадським та культурним центром держави. Тут відбувалися посадження на великокняжий стіл, посвячення в митрополити, прийоми іноземних послів, укладалися політичні угоди, а також була заснована перша на Русі бібліотека і майстерня-скрипторій, де перекладались і переписувались книги. Назва собору походить від грецького слова «софія», що означає «мудрість».

Собор знаменував собою мудрість християнського віровчення.
Собор Святої Софії зберіг давню архітектуру та унікальний за своєю цілісністю комплекс мозаїчного (260 кв.м.) і фрескового (3000 кв.м.) живопису ХІ ст. В інтер’єрі храму привертає увагу величне мозаїчне зображення Богоматері Оранти в апсиді головного вівтаря. Образ Оранти називають «Непорушною стіною», адже з давнини відомий переказ, що доколи в головному соборі Києва присутній образ Оранти-захисниці, місто існуватиме.

Заповідником було проведено величезні роботи з розкриття розписів ХІ ст. Фрагменти стінопису ХVІІ, ХVІІІ та ХІХ ст. залишились лише в місцях втрат первісних мозаїк та фресок.
На стінах собору збереглися чисельні середньовічні написи-графіті, які є унікальними пам’ятками писемності ХІ – початку ХVІІІ ст. та важливим історичним джерелом.
Цінними мистецькими пам’ятками у соборі є також різьблені парапети хор та залишки підлоги ХІ ст., золочений дерев’яний іконостас ХVІІІ ст., мармуровий саркофаг, прикрашений різьбленням, у якому 1054 р. був похований великий київський князь Ярослав Мудрий.

У виставковому залі на другому поверсі експонуються найцінніші мозаїки і фрески Михайлівського Золотоверхого собору ХІІ ст., які були зняті з його стін перед знищенням храму в 1930-х роках.

Софійський собор знаходиться в оточенні споруд монастирського ансамблю ХVІІІ ст. – яскравих зразків української барокової архітектури. З 1633 р. тут існував православний чоловічий монастир, заснований митрополитом Петром Могилою. Сьогодні архітектурний ансамбль займає площу 5,025 га і оточений високим муром.

Окрасою ансамблю є Дзвіниця, збудована на рубежі XVII–XVIII ст., яка слугувала парадним в’їздом на територію монастиря з боку Софійського майдану. Архітектурний образ Дзвіниці формувався протягом ХVІІІ–ХІХ ст. На другому ярусі зберігається дзвін «Мазепа» вагою 13 т, відлитий на початку ХVІІІ ст. у часи відбудови Софійського собору коштом гетьмана Івана Мазепи.

На північ від собору знаходиться будинок Бурси, зведений в другій половині XVIII ст. Спочатку в ньому мешкали ченці, пізніше, після закриття монастиря, діяла Софійська духовна школа – Бурса. Зараз тут міститься Центральний Державний архів-музей літератури і мистецтва України.

З протилежного, південного, боку собору розташована Трапезна, споруджена в першій половині XVIII ст. Первісно вона об’єднувала церкву Воскресіння Лазаря, обідню залу і кухню. Зараз тут розміщено виставку, яка розповідає про архітектуру та монументальне мистецтво стародавнього Києва.

Водночас з Трапезною була зведена Хлібня, пізніше переобладнана під приміщення Консисторії – органу єпархіального управління і суду. Зараз у просторих виставкових залах Хлібні можна оглянути цікаві тематичні експозиції.

Ровесником Бурси, Хлібні та Трапезної церкви є розташований навпроти головного входу до Софійського собору Будинок митрополита. Неодноразові добудови перетворили будинок на розкішний палац. Після масштабних ремонтно-реставраційних робіт 2005-2008 рр. в ньому відкрито музей «Будинок митрополита», де відтворено інтер’єр митрополичих покоїв XVIII–XIX ст. та розповідається про життя та діяльність церковних ієрархів.

На захід від Будинку митрополита знаходиться Брама Заборовського, зведена в середині XVIII ст. архітектором Й.-Г. Шеделем на замовлення митрополита Рафаїла (Заборовського). Це був західний парадний в’їзд на митрополиче подвір’я. Сьогодні споруда Брами відтворена в первісному вигляді і використовується як виставкове приміщення та центр дитячої творчості.

Також в середині XVIII ст. був збудований Братський корпус, де нині містяться фонди заповідника.

Пам’ятки Софіського музею гостинно відчиняють двері для відвідувачів. Пропонується оглянути не тільки Софійський собор, а й тематичні експозиції у Трапезній, Будинку митрополита та Брамі Заборовського, періодичні виставки у виставковій залі «Хлібня», піднятися на Дзвіницю.