Всі музеї / Кирилівська церква

👁 ...

Кирилівська церква – стародавня пам’ятка часів України-Руси, одна з небагатьох святинь Києва, яка збереглася до наших днів з ХІІ ст.

Заснування церкви відбулося на тлі міжусобних воєн між князями у боротьбі за великокняжий стіл. Так, чернігівський князь Всеволод Ольгович, посівши у 1140 р. на київському престолі, відзначив свою перемогу будівництвом на Дорогожицьких пагорбах храму, який освятили на честь святого Кирила Александрійського.

Церква, крім сакральної, виконувала функцію фортеці, розташованої на підступах до Києва та усипальниці княжого роду Ольговичів. У храмовому притворі, в поховальних нішах, спочивали: дружина засновника храму – княгиня Марія Мстиславівна, його старший син – князь Святослав Всеволодович, онук – князь Всеволод Чермний зі своєю дружиною.

За свою багатовікову історію храм зазнавав численні пограбування, пожежі, перебудови, пережив неодноразові ремонтно-будівельні та реставраційні роботи, які позначилися на його архітектурі. Сучасний зовнішній вигляд пам’ятки з виразними рисами українського бароко сформувався у ХVII–XVIII ст. за участі київського архітектора І. Григоровича-Барського.

Над створенням живописного оздоблення в храмі працювало багато талановитих художників. Комплекс фрескового стінопису ХІІ ст. (800 кв.м.) – один з найповніших і художньо довершених ансамблів стародавнього мистецтва.

У ХVІІ ст. пошкоджені розписи були частково поновлені клейовими фарбами. Темперний живопис тих часів представлений портретом Інокентія (Монастирського) – одного з ігуменів Кирилівської обителі.

У другій половині ХІХ ст. під керівництвом професора історії мистецтв А. Прахова в Кирилівській церкві був здійснений масштабний проєкт з розчистки фресок пам’ятки від пізніших нашарувань та поновлення розписів олійними фарбами. У роботах були задіяні учні і викладачі Київської рисувальної школи М. Мурашка та студенти Імператорської Академії мистецтв, серед яких відомі в наші дні художники: М. Врубель, І. Їжакевич, М. Пимоненко, Х. Платонов, І. Селезньов та ін.

На стінах церкви виявлені численні графіті ХІІ–ХVІІІ ст., в основному, молитовного змісту.

Завдяки унікальності пам’ятки 18 травня 1929 р. Кирилівська церква набула музейного статусу, з 1965 р. стала невід’ємною частиною Національного заповідника "Софія Київська". Науково-дослідні та реставраційні роботи зі збереження та дослідження пам’ятки тривають до сьогодні.