Близько 13 мільйонів українців у квітні отримають від держави по 1500 гривень. Окрім цього, уряд планує розширити програму "Національний кешбек", додавши туди компенсацію витрат на пальне. Ці кроки, за словами президента й премʼєрки, є реакцією на підвищення світових цін на нафту та, як наслідок, на пальне.
Одразу після анонсу цих програм зʼявилась критика їх доцільності. Мова про витрати щонайменше 20 мільярдів гривень у час, коли бюджет України й так дефіцитний та залежний від іноземних надходжень. Суспільне зʼясовувало, як працюватиме програма та який економічний ефект вона може спричинити.
Як працюватимуть програми
Програма соціальної доплати охопить близько 13 мільйонів людей: пенсіонерів і тих, хто отримує соціальну допомогу, включно з ВПО та сімʼями з дітьми. "Кошти мають надійти людям без будь-якої бюрократії та будуть нараховані автоматично саме тим, чий рівень доходів означає, що підтримка потрібна", — заявив Зеленський.
У Верховній Раді під час години запитань до уряду міністр соціальної політики Денис Улютін підтвердив, що саме так і планують виплачувати кошти. 1500 гривень держава автоматично нарахує людям у квітні. А отримати їх можна буде або через Укрпошту, або через банк. Тобто саме тим шляхом, яким люди отримують пенсії чи соцвиплати. Виплата буде одноразовою.
"Ми вважаємо, що більшість [тих, хто] потребує [виплати] з точки зору матеріального стану та на кого вплине безпосередньо цінова ситуація на ринку нафтопродуктів – вони зможуть отримати таку виплату", — розповів Улютін у парламенті.
Інша програма, яку анонсували президент та урядовці, – це кешбек на пальне. Цією програмою планують частково покрити зростання ціни на пальне в країні. Так, держава буде компенсувати:
- 15% кешбеку на дизельне пальне;
- 10% кешбеку на бензин;
- 5% кешбеку на автогаз.
Для порівняння, ціни на 95-й бензин із початку року зросли на 18,6%, на дизель — на 24,3%, та на автомобільний газ — на 12,9%.
Програма діятиме до 1 травня на всіх АЗС, які до неї долучаться. Наразі список таких станцій невідомий. Фактично виплати проходитимуть за вже наявною системою "Національного кешбеку", куди й повертатимуться кошти за пальне.
Головна ж ціль цієї програми, за словами прем'єр-міністерки Юлії Свириденко, — це допомогти українцям пережити паливну кризу, яку спричинила війна в Ірані. Самі ж програми будуть фінансуватись "у межах чинних бюджетних програм Мінсоцполітики".
В користі для економіки експерти сумніваються
За словами голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, "рішення підтримати соціально вразливі категорії людей – своєчасне". Але паралельно, каже депутат, уряд має розробити системні зміни для підвищення пенсій та виплат.
"Як так виходить, що ми знаходимо ресурс для одних виплат і системно ігноруємо потреби людей, які вже не можуть матеріально забезпечити власне життя? Разова виплата в півтори тисячі гривень, звісно, помічна. Однак це не системне рішення, а лише фрагментарна підтримка, яка не забезпечить гідного рівня життя", — пише у своїх соцмережах Гетманцев.
Заступник Гетманцева по комітету й нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк виплати критикує. За його словами, Україна нині має "діру" в фінансуванні військових видатків у близько 400 мільярдів гривень.
"Вони (уряд — ред.) беруть 15 мільярдів гривень і будуть роздавати для тих, хто не може заправитись зараз, тому що бензин здорожчав. Але гроші ці беруться з тих самих податків, які рік тому всі [депутати — ред.] під гасла, що в нас немає грошей для армії, проголосували", — заявив Железняк з трибуни парламенту.
Питання, звідки держава може виділити додаткові кошти, цікавить і депутатів, і експертів найбільше. Так, директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський припускає, що ці кошти можуть брати з резервного фонду бюджету. Проте він у воєнний час призначений для непередбачуваних витрат — наприклад, відновлення критичної інфраструктури після атак. Також, на думку експерта, виплати в 1500 гривень не дадуть значного економічного результату.
"Люди куплять більше того продовольства, яке вони зазвичай споживають. Це буде щось якісніше, більш поживне. Або дозволять собі купити одяг. Це все переважно товари українського виробництва. Відповідно, це може підштовхнути виробництво в Україні. Але, може, краще ці 20 мільярдів витратити на армію, щоб вона була більш здатною захищати Україну й українських громадян?" — каже він Суспільному. І додає, що проста роздача грошей може призвести до зростання інфляції.
Є питання й до ініціативи щодо кешбеку на пальне. Для прикладу, в Данії закликали обмежити використання своїх авто, щоб зберегти запаси палива в країні та зекономити власні кошти.
Нині ж Україна на місяць споживає близько 300 мільйонів літрів дизпалива, 220 мільйонів літрів бензину та 150 мільйонів літрів автогазу. На думку директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, через кешбек Україна може втратити до 7,5 мільярда гривень. Адже цими виплатами держава, навпаки, стимулює витрачати більше пального. Це вигідно насамперед заможним споживачам, які можуть собі дозволити більше їздити автомобілями. Так само й серед АЗС більше вигоди отримають великі, заможніші гравці, вважає Омельченко:
"Найбільшу вигоду, ймовірно, отримають великі мережі преміумкласу, що мають переваги порівняно з дискаунтерами в питаннях лобізму та електронних систем, а також значно більші обсяги реалізації палива", — написав він у соцмережах.
Окрім потенційного браку коштів на військові видатки, в України є й проблеми з отриманням фінансів від іноземних донорів. Перша з них — блокування Угорщиною кредиту на 90 мільярдів євро. Друга – нездатність парламенту проголосувати за "маяки" МВФ, необхідні для програми у 8 мільярдів євро допомоги. Також парламент періодично провалює законопроєкти, необхідні в рамках Ukraine Facility – ще однієї програми з фінансування України.
За словами Вишлінського, ці політичні обставини ускладнюють діалог щодо продовження підтримки України. "Коли ми кажемо партнерам: давайте нам фінансування без будь-яких умов, бо нам ці гроші дуже потрібні, а насправді витрачаємо їх абсолютно без якихось пояснень і обґрунтування — вести переговори в таких умовах про якесь пом'якшення зобов'язань від нас надзвичайно важко", — каже він.
