Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко оголосив підозру депутату однієї з міських рад Львівської області у наданні завідомо неправдивих показань детективам НАБУ та декларуванні недостовірної інформації. Журналісти з медіапроєкту Радіо Свобода "Схеми" з посиланням на власні джерела у правоохоронних органах повідомили, що мова йде про депутата Сокальської міської ради Володимира Ковальчука, який свідчив у справі голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка.
Як зазначили у пресслужбі НАБУ, під час розслідування справи щодо незаконного збагачення високопосадовця, яка наразі розглядається у ВАКС, детективи НАБУ неодноразово допитували підозрюваного як свідка. За даними слідства, він надав неправдиві свідчення щодо укладення договору позики, який мав би виправдати походження активів обвинуваченого посадовця. Тобто, фактично "створив штучні докази захисту".
"Крім того, депутат вніс недостовірні дані до власної декларації за 2024 рік, вказавши фіктивну позику третій особі. До того ж використав підроблений договір та звернувся до суду з позовом про стягнення неіснуючого боргу", — йдеться у повідомленні.
Його дії кваліфікували за трьома статтями ККУ:
- ч. 2 ст. 384 (введення в оману суду або іншого уповноваженого органу);
- ч. 4 ст. 358 (використання завідомо підробленого документа);
- ч. 2 ст. 366-2 (декларування недостовірної інформації).
Розслідувачі "Схем" встановили, що Ковальчук виступав свідком у справі голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, якого обвинувачують у недостовірному декларуванні та незаконному збагаченні на 72 млн гривень.
"Під час обрання запобіжного заходу Кириленку ще влітку 2024 року, на якому була знімальна група "Схем", тесть Кириленка Олександр Матієнко, пояснюючи у суді походження грошей на придбання елітної нерухомості, повідомив, що він отримав позику у розмірі 800 тисяч доларів від депутата Сокальської міськради Львівської області Володимира Ковальчука", — йдеться у статті.
Крім того, як встановили журналісти "Схем", навесні 2025 року Володимир Ковальчук звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до Матієнків про стягнення боргу за договором позики у розмірі 800 тисяч доларів США.
"Під час того судового засідання були озвучені пояснення прокурора САП про те, що в рамках кримінального провадження щодо Кириленка провели судову експертизу договору позики, датованого начебто 10 липня 2021 року. Експерт встановив, що рукописні записи з прізвищами позикодавця та позичальника, а також їхні підписи в обох примірниках договору, були виконані значно пізніше – в період з квітня по липень 2024 року. Крім того, експерт дійшов висновку, що документ намагалися штучно "зістарити", — мовиться у розслідуванні.
Попри доводи прокуратури, за даними "Схем", у серпні 2025 року Ужгородський суд позов Ковальчука задовольнив і постановив стягнути борг з Матієнків. САП подала апеляцію на це рішення, яку розглядає Закарпатський апеляційний суд.
Ковальчук в коментарі "Схемам" повідомив, що вважає підозру необґрунтованою. Депутат також додав, що на момент нібито надання позики не знав, що Матієнко є родичем голови Антимонопольного комітету.
Що відомо про справу Павла Кириленка
25 березня 2024 року САП та НАБУ розпочали кримінальне провадження щодо голови АМКУ Павла Кириленка за статтями "незаконне збагачення" та "декларування недостовірної інформації".
Це сталося після того, як журналісти "Схем" (проєкт "Радіо Свобода") оприлюднили розслідування, у якому йшлося, що родичі з боку дружини Кириленка придбали "елітне майно" в Ужгороді, Києві та області на 70 млн грн, що не відповідає їхнім заробіткам.
14 серпня 2024 року НАБУ і САП повідомили голові Антимонопольного комітету Павлу Кириленку про підозру. Йдеться про незаконне збагачення на 56,2 млн гривень, а також неправдиве декларування. Пізніше ця сума зросла до понад 72 мільйонів гривень.
За даними слідства, у 2020–2023 роках Кириленко на посаді керівника Донецької ОВА, набув 21 об’єкт нерухомого майна та люксовий автомобіль, зареєструвавши право власності на родичів своєї дружини.
28 серпня 2024 року за рішенням суду Кириленку обрали запобіжний захід — заставу у 30 мільйонів 280 тисяч гривень, а також встановили особисті зобов'язання на два місяці. У коментарі Суспільному він повідомив, що продовжує виконувати обов'язки голови Антимонопольного комітету. На час слідства його не відсторонювали від роботи. 29 серпня за Кириленка внесли визначену судом заставу.
В червні 2025 року колишньому начальнику Донецької ОВА, а нині керівнику Антимонопольного комітету Павлу Кириленку оголосили про нову підозру у недекларуванні майна. Також повідомили про підозру його дружині — у пособництві в незаконному збагаченні.
У липні 2025 року слідчі завершили розслідування та передали справу до суду.
