VOOZH about

URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/M134_Minigun

⇱ M134 Minigun — Вікіпедія


Перейти до вмісту
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
👁 Image
ТипБагатоствольний кулемет
Походження👁 США
 США
Історія використання
На озброєнні1963 — дотепер
Оператори👁 Велика Британія
 Велика Британія

👁 Ізраїль
 Ізраїль

👁 США
 США
👁 Україна
 Україна

Див. оператори
ВійниВ'єтнамська війна та ін.
Історія виробництва
РозробникGeneral Electric
Розроблено1960
ВиробникGeneral Electric, Dillon Aero INC, DeGroat Tactical Armaments, Garwood Industries
Виготовлення1960
Характеристики
Довжина801 мм 👁 Редагувати інформацію у Вікіданих
Набій7.62 × 51мм NATO
Калібр7,62 мм
Діяелектропривод потужністю 1,5 кВт
Темп вогню2000—6000
Дульна швидкість869 м/с
Дальність вогню
Ефективна500 м
Максимальна300 м (ефективна)
1500 м (забійна)
3000 м (політ кулі)
Система живленняроз'ємно — ланкова кулеметна стрічка

👁 Image
M134 Minigun у Вікісховищі

M134 Minigunангл. M134 Мінігармата; також М134 Мініган; скорочено M134 (позначення в американській армії), Minigun або Мініган) — сімейство американських шестиствольних роторних кулеметів під набій 7,62×51 мм НАТО із високою швидкострільністю (від 2000 до 6000 пострілів за хвилину).[1] Побудовані за схемою Гатлінга.

Minigun використовується кількома підрозділами збройних сил США. Його версії мають позначення M134 і XM196 у Сухопутних військах США, а також GAU-2/A і GAU-17/A у Повітряних силах та ВМС США.

Історія

[ред. | ред. код]

У зв'язку з надходженням на озброєння армії США вертольотів, в 60-х роках виникла необхідність в легкій і скорострільній зброї. Новий авіаційний кулемет М134 Minigun розроблювався компанією General Electric. Вперше застосований під час В'єтнамської війни де показав свою ефективність.

В 2025 році M134 "Minigun" на гелікоптерах Мі-8 та на бортах патрульних катерів Військово Морських Сил України активно та ефективно використовується Україною для перехоплення та знищення російських дронів-камікадзе "Шахед-136".

Мобільні вогневі групи успішно використовують "Minigun", встановлюючи на борт гелікоптерів Мі-8, які діють у складі мобільних вогневих груп протиповітряної оборони. Ці групи патрулюють певні зони та реагують на виявлення дронів радарами чи іншими засобами.[2]

👁 Image
Вертольоти озброєні мініганами

Конструкція

[ред. | ред. код]
👁 Image
Вид з стрілецького місця
👁 Image
Стрільба з мінігану

Привід повороту блоку стволів — електричний. Скорострільність регулюється реостатом електроприводу і варіюється від 3000 до 6000 пострілів на хвилину. Маса установки — 22,7 кг без урахування систем боєживлення .

Використовуваний боєприпас — 7,62 NATO. Живлення патронами може здійснюватися із стандартної розсипної стрічки або за допомогою механізму ланкової подачі патронів. У першому випадку на кулемет ставиться спеціальний механізм «delinker», який здійснює витяг патронів із стрічки перед подачею в кулемет. Стрічка подається до кулемета через спеціальний металевий гнучкий рукав від коробів, що мають типову місткість від 1500 (повна вага 58 кг) до 4500 (повна вага 134 кг) патронів. На важких вертольотах (CH-53, CH-47) місткість патронних коробів для живлення одного кулемета може досягати 10 000 і навіть більш патронів .

Патрон досилається в нижній, остиглий ствол, постріл робиться зверху, викид гільзи праворуч. Використовується в підвісних контейнерах літаків , турельних установках транспортних і бойових вертольотів, в бокових установках літаків «Gunship». До цього ж типу відноситься і авіаційна гармата «Вулкан», де при веденні вогню спочатку стволи починають обертатися від електроприводу, а потім стріляють.

Оператори

[ред. | ред. код]
👁 Image
Країни-оператори M134 Minigun

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Dillon Aero M134D Minigun Weapon System (press video). Shooting Resources. 20 січня 2013. Архів оригіналу за 13 листопада 2021.
  2. «Мініган» на Ми-8: Україна озброює гелікоптери проти «Шахедів». Мілітарний (укр.). Процитовано 18 листопада 2025.
  3. RAL 7013 - Bell OH-58B Kiowa. doppeladler.com (нім.). Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 30 вересня 2015.
  4. Kammonen, Teemu (3 серпня 2012). Puolustusvoimien uusi ase: M134D 'Minigun'. Uusi Suomi (фін.). Архів оригіналу за 10 січня 2015. Процитовано 30 вересня 2015.
  5. Armament of the Georgian Army. geo-army.ge. Архів оригіналу за 9 березня 2012. Процитовано 30 вересня 2015.
  6. Der kleine Giftzwerg kann auch anders (нім.). German Air Force. 11 квітня 2018. Архів оригіналу за 1 серпня 2018. Процитовано 1 серпня 2018.
  7. En Enero el Ejercito Mexicano recibira 400 full Kits M-134 minigun para Hummvees y Cheyenne (ісп.). Todopormexico.foroactivo.com.mx. 21 грудня 2010. Архів оригіналу за 16 серпня 2011. Процитовано 20 січня 2012.
  8. Perú inspecciona las ametralladoras M-134D adquiridas a Dillon Aero. Infodefensa.com (ісп.). 25 квітня 2014. Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 30 вересня 2015.
  9. Miniguny w końcu kupione. Altair Agencja Lotnicza (пол.). 11 січня 2013. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 вересня 2015.
  10. Emisiunea Pro Patria din 13 aprilie 2025 (video) (рум.). Pro Patria. 13 квітня 2025. Подія сталася на 4:16 — через YouTube.
  11. Ny snabbskjutande kulspruta i omfattande ramavtal. www.fmv.se (швед.). Försvarets Materielverk. 23 травня 2023. Процитовано 25 травня 2023.
  12. Danylov, Oleg. Ukrainian minehunters Cherkasy and Chernihiv participate in Sea Breeze 2023 exercises. Mezha.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: M134 Minigun


👁 АК47
Це незавершена стаття про вогнепальну зброю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.
(березень 2018)