У Німеччині в стінах Українського вільного університету (УВУ) відбувся науково-культурний захід, присвячений етапам становлення, розбудови та збереження національної ідентичності української громади у Мюнхені в середині минулого століття.

Як передає Укрінформ, про це йдеться на офіційній фейсбук-сторінці університету.

👁 Image

Центральною подією імпрези стала лекція референта УВУ, доктора історії Романа Тютенка «Український Мюнхен: історія громади в середині ХХ століття», яка об’єднала представників старшої генерації діаспори, новоприбулих громадських активістів, науковців, слухачів мовних курсів і студентство. Гості детально ознайомилися з генезою української присутності в Баварії – від перших хвиль трудової міграції кінця XIX століття до формування потужних інтелектуальних центрів в екзилі.

Читайте також: У Мюнхені відкрили «Українську книжкову поличку»

👁 Image

З вітальним словом до присутніх звернулася ректорка УВУ, професорка, докторка психології Лариса Дідковська, яка відзначила вагомий внесок закордонного українства у державний суверенітет України

«Саме в еміграції зберігалися книги, документи, твори мистецтва та свідчення про боротьбу за свободу, які сьогодні є неоціненною частиною нашої національної спадщини», – сказала вона.

👁 Image

У межах доповіді особливу увагу лектор приділив повоєнному періоду та феномену життєдіяльності українців у таборах для переміщених осіб (DP). Попри тогочасну гуманітарну кризу, українці створювали власні школи, вищі навчальні заклади, засновували друкарні, видавали періодичну пресу та координували політичне життя.

👁 Image

Своєю чергою, модераторка заходу докторка Людмила Зіневич представила маловідомі архівні знахідки та унікальні факти з літопису «українського Мюнхена»:

• перша докторська дисертація про філософську спадщину Григорія Сковороди була захищена у Мюнхені ще у 30-х роках XIX століття;
• у місті свого часу гостювала Леся Українка, яка на три дні зупинялася у свого кузена – тодішнього студента місцевого Технічного університету Юрія Тесленка-Приходька;
• заснування знакового літературного об'єднання МУР (Мистецький український рух) розпочалося з детективної історії, коли молоді письменники Леонід Полтава та Леонід Лиман під час «години нуль» зуміли таємно вивезти кириличні шрифти з-під нагляду радянських представників задля організації суто української друкарні.

В університеті  наголосили, що в умовах сучасної повномасштабної війни досвід та історичні уроки мюнхенської еміграції середини XX століття є наочним путівником того, як ефективно плекати національну пам'ять та захищати культуру за межами Батьківщини.

Нагадаємо, у Берліні відбулася презентація книги "Українські жінки концтабору Равенсбрюк. Голоси в’язнів" та публічна дискусія про те, чому жертви-українки досі залишаються майже невидимими в офіційній німецькій культурі пам'яті.

Фото: Людмила Зіневич / Фейсбук