![]() |
VOOZH | about |
Організатори: Національна академія СБУ, Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ».
Учасники: Микита Потураєв - голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики; Ярослав Юрчишин - голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова; Роман Грищук - голова підкомітету з питань освіти впродовж життя та позашкільної освіти і адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій; Андрій Черняк - ректор Національної академії Служби безпеки України; Сергій Череватий - генеральний директор Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ», експерт у сфері стратегічних комунікацій; Микола Погорецький - директор Навчально-наукового інституту інформаційної безпеки та стратегічних комунікацій Національної академії Служби безпеки України.
Автори монографії «Гуманітарний вимір безпеки»: Віталій Гребенюк, Алла Гребенюк - автори розділу «Гуманітарні науки в небезпеці та для безпеки»; Леся Демська-Будзуляк - авторка розділу «(Де)конструювання колонії»; Іван Монолатій - автор розділу «Культурна ситуація української Галичини 1918 -1919 як фактор гуманітарної безпеки» (онлайн); Ігор Набитович - автор розділу «Національна культура і безпека Української держави» (онлайн); Роман Назаренко - автор розділу «Релігія як фактор національної стійкості»; Ярослав Поліщук - автор розділу «Криза наративів і час постправди» (онлайн); Ольга Шевчук-Клюжева - авторка розділу «Мова як ресурс безпеки».
Модераторка: Орися Демська - професорка Національної академії СБУ.
Коротко. Мета зустрічі - започаткувати загальноукраїнський діалог щодо актуальних питань національної безпеки, ініціювати фахову міждисциплінарну дискусію про роль гуманітарних наук у формуванні безпекової культури.
Під час заходу також відбудеться презентація першого видання серії «Українські безпекові студії» — монографії «Гуманітарний вимір безпеки».
Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter.
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
В Україні започаткували “безпекові діалоги” та презентували монографію про гуманітарний вимір безпеки
Запуск нової публічної платформи «Українські безпекові діалоги» покликаний започаткувати загальнонаціональну дискусію про актуальні виклики у сфері національної безпеки. Ініціатива має на меті об’єднати експертне середовище, державні інституції та громадянське суспільство для формування сучасної безпекової культури, зокрема через посилення ролі гуманітарних наук.
Про це повідомили учасники пресконференції, що відбулась в Укрінформі.
У межах заходу також було презентоване перше видання серії «Українські безпекові студії» — колективну монографію «Гуманітарний вимір безпеки», яка узагальнює міждисциплінарні дослідження у сфері когнітивної, культурної та інформаційної безпеки.
Генеральний директор Укрінформу Сергій Череватий привітав учасників та наголосив на важливості регулярних експертних зустрічей.
«Питання, які сьогодні піднімаються, є надзвичайно важливими для нашої держави. Я впевнений, що цей діалог буде лише посилюватися і ставати незворотним», - зазначив він.
Він підкреслив, що платформа вже об’єднує фахівців із різних сфер — від законодавців до практиків безпекового сектору — і створює умови для нових форматів співпраці, зокрема й міжнародної.
«Ми фактично започатковуємо цей майданчик і можемо говорити про початок нової сторінки — української історії безпекових діалогів. Сьогодні ми багато говоримо про гібридну та когнітивну війну. Але водночас зобов’язані говорити і про когнітивну стійкість. У нашому розумінні когнітивна стійкість — це знання і розуміння. Саме над цим ми і працюємо. Ми не просто навчаємо — ми формуємо фахівців: майбутніх офіцерів, майбутніх представників держави, які мають усвідомлювати своє місце у безпековій системі країни. І неважливо, чи залишаться вони працювати в безпекових інституціях, чи підуть у приватний сектор — це передусім про знання, ментальність і безпекову культуру. Саме формування безпекової культури сьогодні є визначальним для розуміння наших дій», - зазначив ректор Національної академії СБУ Андрій Черняк.
За його словами, безпекова культура сьогодні стає визначальною у протидії ворожим наративам, а перемога України буде можливою лише за умови стійкості як інституцій, так і кожного громадянина.
Черняк підкреслив, що сьогоднішня зустріч — це лише перше читання діалогів, де також презентовано колективну монографію. Також він анонсував: вже за півтора-два місяці вийде продовження серії «Українські безпекові студії» — нова колективна монографія за участю відомих міжнародних експертів.
«Це робота про пошук шляхів, а не причин. Ми маємо допомагати державі, суспільству і кожній людині ставати сильнішими й стійкішими — як до нинішніх викликів, так і до тих, що ще попереду. Адже ворог не зупиняється», - додав ректор.
Професорка Національної академії Служби безпеки України Орися Демська акцентувала, що «Українські безпекові діалоги» як платформа мають об’єднати академічну спільноту, державні інституції та громадянське суспільство.
«Сьогодні ми повинні перейти до формування національної культури безпеки — і саме для цього запускається ця ініціатива. У цьому контексті питання культурного геноциду є надзвичайно важливим. Якщо існує культура безпеки, то будь-які загрози — від ризиків і викликів до геноциду — мають чітко усвідомлюватися та отримувати належну реакцію», - заявила експертка.
Вона наголосила, що у презентованому першому виданні серії «Українські безпекові студії» — монографії «Гуманітарний вимір безпеки» автори спробували розглянути культуру безпеки через призму різних галузей знань: історії, політології, літературознавства, мовознавства, безпекових студій, а також теології.
Своєю чергою народний депутат, голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв звернув увагу на унікальний досвід України, здобутий під час війни.
«Наш досвід, на жаль, здобутий великою ціною — ціною жертв і крові — є неоціненним. І лише зараз він починає осмислюватися фахівцями, аналізуватися, трансформуватися у практичні напрацювання, пропозиції та ідеї конкретних дій», - зазначив парламентарій.
Він також наголосив на необхідності змін у національному та міжнародному законодавстві, зокрема щодо визнання культурного геноциду як окремого виду злочину.
«Я переконаний, що настане день — можливо, не скоро і шлях до цього буде складним — коли буде створено міжнародний трибунал щодо злочинів Росії. І до цього моменту важливо, щоб відповідні дефініції вже існували хоча б у нашому національному законодавстві. Саме тому ця монографія і всі наступні кроки надзвичайно важливі. Вони допомагають нам краще розуміти загрози, що нас оточують, і знаходити ефективні способи протидії. І водночас — доносити нашу експертизу, наше бачення і наші рішення до світу, який, я сподіваюся, все ж почне вчитися швидше, ніж це відбувалося досі», - підкреслив Потураєв.
Своєю чергою голова комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин підкреслив, що сучасна безпека виходить за межі контролю інформації.
«Якщо раніше в Україні переважала концепція інформаційної безпеки, то зараз на рівні Міністерства оборони, Ради національної безпеки і оборони, зокрема за участі фахівців Служби безпеки та академічного середовища, формується підхід до побудови когнітивної безпеки», - зауважив він.
Голова парламентського комітету наголосив, що важливим є академічне осмислення цих процесів, адже такі монографії і регулярні зустрічі дають змогу аналізувати як успішні кейси, так і помилки, зокрема в інформаційній і когнітивній сферах, «а також розуміти, чому ми досі пропускаємо певні удари і як цьому протидіяти ефективніше».
«Зараз критично необхідно формувати когнітивну, наступальну, стратегічну політику. І це потрібно не лише Україні — світ також вчиться на наших досягненнях і, на жаль, на наших помилках. Ми не хотіли б мати такий досвід, але сьогодні Україна є фронтиром — фактичним захисником демократичного світу від хаосу і тоталітаризму», - додав Юрчишин.
Народний депутат Роман Грищук акцентував, що гуманітарний та когнітивний вимір безпеки через освіту є надзвичайно важливим.
«Мільйони людей, які живуть на північ від нас, нікуди не зникнуть, хоча саме державне утворення може змінитися. І тут перед нами стоїть велике завдання — думати про це стратегічно. Як ми бачимо навіть у військовому вимірі, у противника є багато вразливих місць. У гуманітарному вимірі їх ще більше: система побудована на брехні та репресіях, зокрема щодо малих народів. Ми маємо стати державою, яка зберігає культури колонізованих народів — навіть якщо зараз це складно сприйняти. Але це може стати нашим «гуманітарним ударом» — в освіті, культурі, когнітивній війні», - зауважив депутат.
За його словами, так само, як у Збройних силах України потрібно розвивати наступальні спроможності, «у когнітивній війні ми маємо повноцінно розбудовувати власний «гуманітарний ОПК».
Представники академічного середовища підкреслили, що нова платформа має стати простором для формування національної культури безпеки. Організатори наголошують: запуск «Українських безпекових діалогів» — це лише перший крок. У найближчій перспективі планується проведення дискусій та видання нових наукових праць за участю українських і міжнародних експертів. Платформа покликана не лише аналізувати загрози, а й формувати практичні рішення для зміцнення стійкості держави та суспільства в умовах триваючої війни.
Як повідомлялося, ректор НА СБУ Андрій Черняк в інтерв’ю Укрінформу повідомив, що Національна академія СБУ відкриває нові бакалаврські програми для студентів у сфері корпоративної безпеки та захисту критичної інфраструктури. Також започатковуються нові магістерські програми, зокрема з аналітичної діяльності.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк