15 червня 2026 року прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосив повну заборону на доступ до соціальних мереж для дітей, молодших за 16 років. По факту, це визнання системної поразки держави, суспільства й технологічних корпорацій у боротьбі за психічне здоров'я цілого покоління.

РІШЕННЯ, ЯКЕ ДОЗРІВАЛО НАДТО ДОВГО

Стармер назвав оголошення "великим моментом для країни" і пообіцяв боротися з технологічними компаніями, якщо ті чинитимуть спротив. "Я не готовий іти на компроміс із безпекою і щастям наших дітей", – заявив він на пресконференції у Даунінг-стріт. Під заборону підпадуть Snapchat, TikTok, YouTube, Instagram, Facebook та X. Месенджери на кшталт WhatsApp і Signal до переліку не включені.

Запрацює обмеження на початку 2027 року, однак підготовча робота вже розпочата: технологічним гігантам Apple і Google дано тримісячний ультиматум на впровадження програмного забезпечення, яке запобігатиме дітям надсилати, переглядати або поширювати контент. Передусім ідеться про боротьбу зі сексторшеном і мережами онлайн-знущань, які цілеспрямовано полюють на неповнолітніх. Велика Британія наслідує Австралію, яка у грудні 2025 року першою у світі запровадила загальнонаціональне блокування соцмереж для дітей, молодших за 16 років. Ми про це вже писали раніше. Слідом за Австралією аналогічні кроки анонсували Іспанія, Греція, Словенія, Канада та Бразилія. Формується глобальна хвиля, і питання вже не "чи потрібно", а "чому так довго".

ЦИФРИ, ВІД ЯКИХ НЕЗРУЧНО ВІДВОДИТИ ПОГЛЯД

Перш ніж обговорювати механізми заборони, варто подивитися на дані, які змусили британський уряд діяти. За даними ВООЗ, оприлюдненими у вересні 2024 року за результатами опитування майже 280 000 підлітків у 44 країнах Європи та Центральної Азії, кожен дев'ятий підліток демонструє ознаки проблемної поведінки у соціальних мережах, не може контролювати її і відчуває від цього негативні наслідки. З 2018 по 2022 рік цей показник зріс із 7% до 11%. Дослідження JAMA Pediatrics 2024 року зафіксувало, що підлітки, які скорочували час у соцмережах до 30 хвилин на добу, вже за три тижні демонстрували суттєве зниження симптомів депресії та самотності. Тож вибір простий: або починати боротися, або діти перетворяться на дорослих, метою життя яких стане безконтрольний скролінг.

За даними опитування Pew Research Center, проведеного восени 2024 року серед 1400 американських підлітків, 48% опитаних вважають, що соціальні мережі мають переважно негативний вплив на їхніх однолітків. У 2022-му аналогічна цифра сягала 32%. 45% підлітків самі визнають, що проводять у соцмережах забагато часу. Дівчата особливо вразливі: 34% з них кажуть, що платформи змушують їх почуватися гірше щодо власного життя. Серед хлопців цей показник сягає 20%. Підлітки, які проводять у соціальних мережах понад три години щодня, вдвічі частіше мають погані показники психічного здоров'я. Дві третини батьків у США вважають соціальні мережі головним чинником загрози для психічного здоров'я дітей – більшим, аніж булінг у школі. Британський уряд стверджує, що 9 із 10 батьків у Великій Британії підтримали ідею заборони під час попередніх консультацій. Стармер сформулював суть проблеми без прикрас: "Соцмережі роблять дітей нещасними. Вони полегшують зловмисникам переслідування і знущання, шкодять психічному здоров'ю". За цим твердженням стоять роки досліджень, тисячі годин слухань у парламенті і, найголовніше, звіти батьків, чиї діти пройшли через депресію, тривожні розлади і самоушкодження, спровоковані або посилені платформами.

ЯК ДЕРЖАВА ЗБИРАЄТЬСЯ ЦЕ ЗАБЕЗПЕЧИТИ

Скептики одразу ставлять логічне запитання: а як саме британська влада збирається заблокувати доступ мільйонам підлітків, які в більшості своїй технічно грамотніші за власних батьків? Ключовим інструментом залишається Закон про онлайн-безпеку (Online Safety Act), ухвалений у 2023 році і чинний з липня 2025-го. Він наділяє медіарегулятор Ofcom надзвичайно широкими повноваженнями: від вимоги верифікації віку до права накладати штрафи у розмірі до 10% від світового річного доходу компанії. Для глобальної платформи це може означати мільярди фунтів стерлінгів.

Ofcom діє швидко. Лише за перші місяці після введення норм у липні 2025 року регулятор відкрив понад 90 розслідувань стосовно онлайн-сервісів і видав шість штрафів. Один із них – на 1 мільйон фунтів за відсутність надійної перевірки віку на дорослому сайті. Інший – на 800 000 фунтів для стрімінгової платформи Kick. У грудні 2025 року Ofcom відкрив розслідування проти X щодо AI-чат-бота Grok, що свідчить про розширення правозастосування на генеративні AI-сервіси.

Методи верифікації віку, що їх передбачає закон, охоплюють завантаження документа, що посвідчує особу, біометричну перевірку через розпізнавання обличчя, а також підтвердження через банківські дані. Виробники пристроїв Apple і Google отримали три місяці на впровадження відповідного програмного забезпечення безпосередньо на рівні операційних систем. Це принципово новий підхід: відповідальність переходить від платформ до виробників заліза і програмного забезпечення, що унеможливлює легке обходження через браузер або альтернативні застосунки.

Критики, зокрема організація Big Brother Watch, вже назвали такий підхід "екстремальною формою технологічної цензури" і попереджають про ризики масового збору біометричних даних. Їхні побоювання не безпідставні. Після введення вікової верифікації для дорослих сайтів у липні 2025 року VPN-провайдери зафіксували безпрецедентний сплеск підписок серед британських користувачів. Proton AG повідомив про приріст від 1400 до 1800%, NordVPN – про тисячовідсоткове зростання. Підлітки будуть шукати обхідні шляхи. Але система, яка відсіє навіть частину з них і ускладнить доступ для решти, вже є кроком уперед порівняно з нинішньою ситуацією, коли платформи фактично самостійно регулюють вік своїх користувачів через показну галочку у реєстраційній формі.

Є виміри цієї проблеми, про які говорять значно рідше, аніж про депресію і тривожність. Мова про кібербезпеку. Сучасні платформи збирають масиви поведінкових даних про неповнолітніх, які жодним чином не регулюються в більшості країн. Нескінченна стрічка, системи "смужок" і "серій" (streaks) в Snapchat, персоналізований алгоритм TikTok – все це елементи архітектури залежності, розробленої для максимізації часу перебування на платформі. Ці механізми були спроєктовані командами нейробіологів і психологів, знайомих із тим, як функціонує підлітковий мозок, і свідомо використані проти нього.

Але крім комерційної маніпуляції є значно небезпечніші маніпуляції – це інформаційна і розвідувальна. Підліток у соціальних мережах є ідеальним об'єктом для вербування, радикалізації та дезінформаційного впливу. Причина не в брехливості чи легковажності дітей, а в нейробіологічній реальності: підлітковий мозок ще не завершив формування префронтальної кори, відповідальної за оцінку ризиків і довгострокові наслідки рішень. "Молодші люди набагато легше провокуються. Вони ще не навчилися саморегуляції", – пояснює Анна Колар, експерт із кіберпсихології компанії KnowBe4. Груминг дітей онлайн, сексторшен  вимагання через компрометуючі фото, мережеве цькування, яке підштовхує жертву до самоушкодження – це злочини, які неможливі без платформ, що забезпечують зловмисникам анонімний і миттєвий доступ до мільйонів неповнолітніх. Британський уряд окремо наголошує: нові заходи також стосуватимуться ігрових і стрімінгових платформ, де незнайомці зможуть контактувати з дітьми лише в чітко регламентованих умовах.

УКРАЇНА – СТАВКИ НЕЗРІВНЯННО ВИЩІ

Усе, що описано вище, є актуальним для будь-якої країни світу. Але для України ціна бездіяльності вища. Тут ідеться не лише про психічне здоров'я і не лише про маніпулятивні алгоритми. Тут ідеться про безпеку в умовах активної гібридної війни. За даними СБУ, з весни 2024 року понад 700 осіб було затримано за шпигунство, підпал і організацію вибухів на замовлення російських спецслужб. Серед них 175 неповнолітніх. А це кожний четвертий. У 2025 році, за даними Financial Times з посиланням на українську розвідку, 21% затриманих за співпрацю з Росією становили підлітки. Схема вербування проста – Telegram, TikTok, Discord і Facebook. З цих платформ підліткам пишуть нібито роботодавці. Вони пропонують легкі гроші за "квести": сфотографувати об'єкт, залишити сумку, підпалити автомобіль. Завдання геймифіковані, подачу адаптовано під мову підліткового інтернету. Ті, хто вагається, шантажуються вже скоєними дрібними правопорушеннями. Наймолодшому, кого ФСБ намагалася завербувати, було 11 років.

Факти є документованими і добре відомими. 11 березня 2025 року в Івано-Франківську загинув 17-річний підліток, якого разом із 15-річним другом завербували через Telegram і перетворили на живу бомбу. Пристрій із ними підірвали дистанційно. 15-річна дівчинка з Харкова, відмінниця, у листопаді 2024 року залишила вибухівку поряд із поліцейською ділянкою. 16-річний хлопець із Дніпра був затриманий, коли фотографував військовий об'єкт для коригування ракетного удару. ООН зафіксувала понад 100 неповнолітніх, затриманих у 2025 році за акти диверсій, до яких їх завербували у соціальних мережах. Голова місії ООН із прав людини в Україні схарактеризував це як системну проблему. "Російські спецслужби цинічно вербують неповнолітніх і фактично крадуть у них життя. Діти є витратним матеріалом для диверсій", – заявив представник СБУ. СБУ провела понад 10 000 уроків у школах по всій країні, попереджаючи підлітків про методи вербування. Але системне вирішення вимагає системних змін.

При цьому паралельно існує інша, менш драматична, але не менш руйнівна реальність. Українські діти в країні, де школи переведено в укриття або на дистанційний формат, де сирени є щоденною нормою, де батьки на фронті. І вони занурені в соціальні мережі, як у єдиний стабільний простір. Замість книг – TikTok, замість спорту – скролінг, замість суспільних зв'язків – алгоритм, що підбирає наступне відео. Психічна пружність, критичне мислення і здатність концентруватися (а це навички, критично важливі для повоєнного відновлення країни) вимиваються нескінченною стрічкою контенту, частина якого, до того ж, свідомо спрямована на дезорієнтацію і відчай.

КНИГИ, ДВІР І СПОРТ ЗАМІСТЬ СКРОЛІНГУ ТА АЛГОРИТМУ

Варто говорити відверто про те, що відбувається у країнах, де обмеження вже запроваджені, або де культура споживання технологій є більш стриманою. Британські діти, яких батьки свідомо обмежують у гаджетах, – читають більше книжок, грають у дворі, займаються спортом у секціях і мають більш глибокі стосунки з однолітками не через телефонний екран, а через спільний досвід у фізичному просторі. Це не ностальгія за аналоговим минулим і не технофобія. Це питання архітектури дитинства. Технології не зникнуть із життя дитини, яка виросла без TikTok у молодшій і середній школі. Зате вона прийде до них зі сформованим критичним мисленням, навичками зосередженості і здатністю до тривалої концентрації уваги. Дитина, яка з 10 до 16 років провела тисячі годин у нескінченному скролінгу, прийде до технологій зовсім іншою, що матиме наслідки на десятиліття вперед – і для дитини, і для Країни.

ЩО ПОВИННА ЗРОБИТИ УКРАЇНА?

Україна не має модельного регуляторного кодексу на кшталт британського Online Safety Act. Вікова верифікація у соціальних мережах є декларативною і жодним чином не виконується. Законодавчий вакуум у цій сфері є не технічною прогалиною, а свідомим відкладанням незручного рішення. При цьому аргумент – "у нас є важливіші пріоритети, бо йде війна" – є хибним із точністю до навпаки. Саме тому, що йде війна, захист дітей від маніпуляцій у соціальних мережах є питанням не освітньої політики, а національної безпеки. Кожен завербований підліток – це операція ворожої розвідки, яка обійшлася Росії кількома повідомленнями у Telegram і кількомастами доларів у криптовалюті.

Першим кроком має стати законодавча база, аналогічна британському Online Safety Act, із чіткими вимогами до вікової верифікації, реальними санкціями для платформ і повноваженнями для регулятора. Другий крок – це загальнонаціональна програма медіаграмотності для підлітків, інтегрована у шкільну програму як обов'язкова дисципліна, а не факультативна бесіда. Третій крок – зниження загальної залежності від Telegram як основного каналу комунікації з дітьми, зокрема в освітній і урядовій сферах, адже саме через цей канал відбувається значна більшість вербувань.Так, хоч як би це комусь не пообалось, але мова йде про його заборону.

Велика Британія сьогодні робить те, що має зробити кожна країна, яка серйозно ставиться до майбутнього своїх дітей. Вона визнає, що добровільна відповідальність технологічних корпорацій є ілюзією, і бере регулювання у свої руки. Для України це урок подвійної актуальності. Бопсихічне здоров'я підлітка і його фізична безпека від ворожої вербовки є питанням майбутнього виживання нації. Чекати більше немає часу. Треба діяти.

👁 Image

Віктор Таран, експерт з оборонних та військово-технічних інновацій, спеціалізується на безпілотниках та кібербезпеці

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства