VOOZH about

Укрінформ

⇱ Кая Каллас, висока представниця ЄС


Кая Каллас, висока представниця ЄС
Загрози з боку Росії не зникнуть, навіть якщо війна в Україні припиниться
31.03.2026 12:40
Кая Каллас, висока представниця ЄС
Загрози з боку Росії не зникнуть, навіть якщо війна в Україні припиниться
31.03.2026 12:40

Кінець березня 2022 року став переломним моментом у російсько-українській війні, коли противник полишив спроби увійти в Київ і почав відходити з його передмість під натиском Збройних Сил України. Це також був шок щодо масштабів російських злочинів, адже після звільнення Бучі, Ірпеня і Гостомеля світ побачив вулиці, усіяні тілами цивільних людей, яких убили російські окупанти.

Представники Європейського Союзу були одними з перших, хто тоді приїхав до місця злочинів росіян. Упродовж чотирьох років після деокупації вони продовжують порушувати питання відповідальності загарбників. Про це Укрінформ поговорив із високою представницею ЄС із закордонних справ та політики безпеки Каєю Каллас, яка разом із делегацією міністрів держав-членів Євросоюзу прибула в Бучу на річницю звільнення Київщини.

РАТИФІКАЦІЯ УГОДИ ПРО СПЕЦТРИБУНАЛ В ЄС ДАСТЬ ЗМОГУ ЗАПРОШУВАТИ ІНШІ КРАЇНИ ДО ПРИЄДНАННЯ

- Ваш візит до України присвячений підготовці Спеціального трибуналу щодо злочину агресії. Які реалістичні терміни його створення? Вважаєте, усі держави-члени завершать ратифікацію угоди про його створення та виділять кошти?

- Так, нам, безумовно, потрібно, щоб усі держави-члени завершили ратифікацію та рухалися вперед. Це основа, завдяки якій ми зможемо запрошувати інші країни приєднатися до Спеціального трибуналу щодо злочину агресії.

Важливо надіслати сигнал про відповідальність не лише солдатів, які скоюють воєнні злочини, а й тих, хто відправляє їх на війну, тому що без цього не було б жодних воєнних злочинів. Ось чому потрібно створити цей Спеціальний трибунал, який зможе притягнути керівництво держави-агресора до відповідальності.

- Санкції теж є інструментом впливу на війну Путіна. Чи пропозиція про повну заборону на російську нафту в ЄС все ще обговорюється, попри різке зростання цін через війну в Ірані?

- Звичайно, це ускладнило ситуацію, оскільки у світі є дефіцит нафти. Саме тому деякі держави-члени вагаються, бо ціни на енергоносії зростають. Але, думаю, нам потрібно рухатися далі. Ми обговорюємо повну заборону морських послуг для тіньового флоту. Це точно матиме вплив, оскільки приблизно 45 відсотків загального обсягу видобутку нафти в Росії йде через Балтійське море.

БАГАТО ДЕРЖАВ ПІДТРИМУЮТЬ ЗАБОРОНУ НА В’ЇЗД РОСІЙСЬКИХ КОМБАТАНТІВ ДО ЄС

- Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наполягає на забороні в'їзду в ЄС для росіян, які воювали проти України, а також для членів їхніх сімей. Яка ваша думка? Коли ЄС зможе це підтримати?

- Держави-члени внесли пропозицію заборонити російським комбатантам в’їзд до Європи. Тривають дискусії. Багато держав-членів її підтримують, тому що ми повинні думати про завтрашній день. Ці комбатанти загрожуватимуть безпеці, якщо опиняться на наших вулицях.

Ми також даємо чіткий сигнал: якщо ви будете воювати проти України, то матимете такі наслідки.

ЄС ПОСТІЙНО ГОТУЄТЬСЯ ДО ЗАГРОЗ ІЗ РОСІЇ

- Ви активно виступаєте за більшу залученість ЄС у переговорний процес. Як це реалізувати, зважаючи на сильний спротив Росії?

- Росія рішуче виступає проти миру. Ми бачимо, як росіяни кажуть одне, а насправді бомбардують Україну й не погоджуються на припинення вогню, тоді як Україна погодилася на безумовне припинення вогню ще рік тому. Ми повинні змусити їх опинитися в ситуації, коли вони змінять свої розрахунки та перейдуть від імітації переговорів до того, щоб домовлятися про припинення цієї війни.

На жаль, ми ще не там.

- Дозвольте спитати про вашу рідну країну – Естонію. Росія постійно погрожує країнам Балтії. Нещодавно вони вигадали так звану Нарвську народну республіку. За допомогою РЕБ росіяни спрямовують українські безпілотники на територію Естонії. Чи ви готові протистояти цим новим загрозам з боку Росії?

- Ми постійно готуємося до різних загроз з боку Росії. Зрозуміло, що вони довгострокові й не зникнуть, навіть якщо війна припиниться.

Іван Косякін, Київ

Фото: Володимир Тарасов / Укрінформ

👁 Image