Про схвалення Концепції Державної цільової програми з підтримки ветеранського підприємництва на 2026-2028 роки

Про схвалення Концепції Державної цільової програми з підтримки ветеранського підприємництва на 2026-2028 роки

1. Схвалити Концепцію Державної цільової програми з підтримки ветеранського підприємництва на 2026-2028 роки, що додається.

Визначити Міністерство у справах ветеранів державним замовником Програми.

2. Міністерству у справах ветеранів разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади у шестимісячний строк розробити та подати Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової програми з підтримки ветеранського підприємництва на 2026-2028 роки.

---

КОНЦЕПЦІЯ
Державної цільової програми з підтримки ветеранського підприємництва на 2026-2028 роки

Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма

З метою належного визнання внеску Захисників і Захисниць України у забезпечення незалежності та територіальної цілісності держави, а також створення умов для їх повної інтеграції у цивільне життя є необхідність формування системної державної політики у сфері економічної підтримки ветеранів війни.

У цій Концепції терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, “Про ветеранське підприємництво”.

Державна політика підтримки ветеранів війни повинна бути спрямована на досягнення стійких довгострокових результатів і включати скоординовані дії центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також тісну співпрацю з бізнесом. Вона повинна ґрунтуватися на даних соціологічних, експертних, наукових та інших досліджень, передбачати механізм моніторингу ефективності і бути гнучкою для своєчасного реагування на нові виклики.

У цьому контексті ветерани війни сприймаються насамперед як ключовий ресурс держави та гарантія обороноздатності держави. Їх навички та мотивація формують кадровий резерв для сектору безпеки, що стане основою для економічного відновлення держави після припинення чи скасування воєнного стану.

Державна політика повинна виходити за межі символічного визнання, забезпечуючи практичну реалізацію прав і гарантій ветеранів війни. Це необхідно для відновлення людського капіталу, посилення соціальної інтеграції ветеранів війни та досягнення ними економічної незалежності. Стратегічно, державна політика також повинна створювати умови для використання набутого бойового досвіду у цивільному житті, сприяти самостійній ініціативній діяльності ветеранів війни на ринку товарів (робіт, послуг) та формуванню активної громадянської позиції. Така комплексна підтримка безпосередньо зміцнює національну безпеку та сприяє сталому розвитку держави.

Існуючий механізм державної політики потребує змін та доопрацювання, про що свідчить значний розрив між попитом на робочу силу та фактичним рівнем зайнятості ветеранів війни. Це призводить до того, що ринок праці втрачає значний обсяг підготовленого та мотивованого людського капіталу.

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання шляхом розроблення і виконання Програми

В умовах воєнного стану та після його припинення чи скасування саме ветерани війни становлять одну з найбільш чисельних та водночас мотивованих категорій працездатного населення. Їх досвід, дисципліна, вміння працювати у стресових ситуаціях і готовність до прийняття рішень є складовою економічного зростання.

Незважаючи на наявність окремих державних програм (освіта, професійна перепідготовка, гранти на розвиток бізнесу), сфера працевлаштування ветеранів війни потребує більш системного врегулювання.

Зазначене створює негативні наслідки не тільки для ветеранів війни, але і завдає стратегічної шкоди державі, призводить до зниження загальної конкурентоспроможності держави, вичерпання людського капіталу та послаблення потенціалу, необхідного для ефективної оборони і відбудови.

Людський капітал ветеранів війни є критично важливим стратегічним ресурсом для України та рушійною силою відновлення економіки. Набуті на фронті якості - дисципліна, стійкість, вміння діяти під тиском і приймати рішення в умовах повної невизначеності - формують унікальний набір компетентностей, який повинен бути імплементований у цивільних сферах, зокрема у сфері підприємництва.

Наведені якості є насамперед затребуваними у такій сфері діяльності, як ветеранське підприємництво.

Відновлення людського капіталу та забезпечення добробуту ветеранів війни визначено стратегічною ціллю 1 Стратегії ветеранської політики на період до 2030 року, розробленої відповідно до Указу Президента України від 22 серпня 2024 р. № 512 “Про невідкладні заходи щодо підтримки ветеранів війни, членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України” та схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2024 р. № 1209 “Про схвалення Стратегії ветеранської політики на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2024-2027 роках” (Офіційний вісник України, 2025 р., № 1, ст. 64).

Реалізація зазначеної цілі передбачає запровадження системи чітких показників результативності, які дадуть змогу оцінювати ефективність політики, зокрема за рівнем зайнятості ветеранів війни, доступом до якісних послуг та рівнем соціальної інтеграції у територіальних громадах.

Таким чином, проблема зайнятості ветеранів війни повинна розглядатися не як індивідуальна проблема окремої соціальної групи, а як загальнонаціональне завдання відновлення людського капіталу.

Зазначену проблему неможливо розв’язати засобами територіального чи галузевого управління. Отже, є потреба у державній підтримці, координації діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Підтримка з боку держави є необхідною для стимулювання ветеранського підприємництва.

Для розв’язання проблеми слід вживати заходів до передбачення впровадження доступних державних програм та гарантій щодо підтримки ветеранського підприємництва. Наведене сприятиме підвищенню рівня залученості держави та територіальних громад, зниженню рівня безробіття в країні та соціальної напруги.

Також затвердження Державної цільової програми з підтримки ветеранського підприємництва на 2026-2028 роки (далі - Програма) сприятиме здійсненню необхідних кроків для забезпечення стійкої зайнятості ветеранів війни, що приведе до зміцнення позицій ветеранів війни на ринку праці та сприятиме розвитку національної економіки.

Мета Програми

Метою Програми є розбудова комплексної державної політики, яка визнає ветеранів війни як стратегічно важливу складову людського капіталу та інтегрує їх у національну економіку. Такий підхід повинен забезпечити перехід від військової служби до цивільного життя, створити умови для зайнятості, розвитку нових професійних навичок і досягнення економічної самостійності. Реалізація державної політики сприятиме збереженню та ефективному використанню кадрового потенціалу, що є критично важливим для економічного відновлення держави та посилення її стійкості в умовах післявоєнної трансформації після припинення чи скасування воєнного стану.

Ветеранське підприємництво повинне розвиватися як альтернативний шлях професійної самореалізації ветеранів війни, де держава забезпечуватиме підтримку, що сприятиме створенню робочих місць і регіональному розвитку.

Виконання Програми дасть змогу потенційні втрати людського капіталу трансформувати у дієвий механізм економічного відновлення, посилення конкурентоспроможності України та створення кадрового резерву для секторів, що мають критичне значення як у період воєнного стану, так і після його припинення чи скасування.

Визначення, порівняльний аналіз можливих варіантів розв’язання проблеми та обґрунтування оптимального варіанта

Проблема підтримки ветеранського підприємництва є комплексною та багатовекторною, а також вимагає всебічного підходу до її розв’язання. Зважаючи на це, важливо провести порівняльний аналіз різних можливих варіантів для визначення оптимального варіанта, який буде ефективний для соціальної стабільності та економічного зростання.

Існують такі варіанти розв’язання проблеми.

Перший - збереження існуючого стану у сфері підтримки ветеранського підприємництва та мінімізація втручання в зазначений процес з боку держави.

Перевагами зазначеного варіанта є:

мінімізація витрат державного бюджету;

уникнення упередженого ставлення з боку населення до держави стосовно реалізації державної політики там, де працює вільний ринок.

Недоліки - природний розвиток вільного ринку з високою ймовірністю призведе в кінцевому підсумку до високого рівня безробіття серед ветеранів війни.

Другий варіант передбачає нормативні ініціативи та внесення змін до законодавства з метою реалізації Закону України “Про ветеранське підприємництво” та стимулювання ветеранського підприємництва, зокрема створення системи економічних і соціальних стимулів для допомоги суб’єктам ветеранського підприємництва.

Перевагами зазначеного варіанта є:

визначення чітких вимог і стимулів для суб’єктів ветеранського підприємництва, що може прискорити процес створення та започаткування діяльності суб’єктів ветеранського підприємництва;

можливість зменшення кількості бюрократичних перешкод для суб’єктів ветеранського підприємництва, що дасть змогу швидше впроваджувати найкращі доступні шляхи та процедури для їх створення та започаткування підприємницької діяльності;

у довгостроковій перспективі внесення змін до законодавства може привести до системного розвитку ветеранського підприємництва та збільшення його частки у національній економіці.

Недоліки зазначеного варіанта:

внесення змін до законодавства вимагає тривалого часу для їх розроблення та прийняття, що може відстрочити отримання результатів;

труднощі у дотриманні суб’єктами ветеранського підприємництва нових вимог через необхідність виділення додаткових фінансових ресурсів на організацію процесу.

Третій варіант передбачає здійснення комплексних заходів, зокрема створення правових, фінансових та організаційних умов для формування ефективної системи ветеранського підприємництва та затвердження відповідної Програми.

Цей варіант передбачає формування цілісної загальнодержавної політики у сфері ветеранського підприємництва, що поєднує управлінської вертикаль із приватним сектором.

Перевагою зазначеного варіанта є узгоджена цілісна загальнодержавна політика у сфері ветеранського підприємництва, реалізація якої здійснюється скоординовано центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, приватним сектором, роботодавцями, інститутами громадянського суспільства та міжнародними партнерами.

Цей варіант враховує також принцип економного витрачання бюджетних коштів та максимальної ефективності їх використання.

Недоліки зазначеного варіанта - реалізація цього варіанта потребуватиме значних комплексних зусиль різних заінтересованих сторін (у різних сферах), належного законодавчого регулювання на національному рівні і належної уваги регіонів до зазначеного питання.

Запропонований варіант є оптимальним та ефективним, оскільки він забезпечує поступову, поетапну та узгоджену із заінтересованими сторонами (центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, приватний сектор, роботодавці, інститути громадянського суспільства, міжнародні партнери) модель запровадження та розвитку ветеранського підприємництва і в глобальному вимірі - забезпечення зайнятості ветеранів війни шляхом комплексного вирішення проблемних питань.

Визначення на основі оптимального варіанта шляхів і засобів розв’язання проблеми

Розв’язання окреслених проблем можливе шляхом створення комплексної системи підтримки ветеранського підприємництва, яка охоплює весь життєвий цикл бізнесу - від моменту державної реєстрації суб’єкта господарювання до етапів становлення, розвитку та масштабування. Така система повинна включати індивідуальне консультування, доступ до інструментів підтримки, а також супровід, адаптований до потреб ветеранів війни.

Для досягнення зазначених цілей необхідно забезпечити суб’єктів ветеранського підприємництва необхідною правничою допомогою, фінансовою підтримкою та розробити відповідну базу законодавства на рівні підзаконних нормативно-правових актів.

Ключовим інструментом стане розроблення та затвердження нормативних актів, передбачених Законом України “Про ветеранське підприємництво”, зокрема порядку набуття статусу суб’єкта ветеранського підприємництва, порядку надання суб’єктам ветеранського підприємництва пріоритетної підтримки для провадження господарської діяльності на новітніх ринках вироблення продукції (товарів, робіт, послуг) тощо.

Наведене дасть змогу зменшити бюрократичне навантаження, забезпечити адресність заходів і зробити систему доступною для кожного ветерана війни.

Другим напрямом є розбудова системи освіти та перекваліфікації, яка повинна відповідати потребам суб’єктів ветеранського підприємництва. Ветерани війни отримають можливості користуватися освітніми інструментами щодо основ започаткування та ведення ветеранського підприємництва, що забезпечить простий доступ до знань та інформації у зазначеній сфері.

Третім напрямом є розвиток ветеранського підприємництва як альтернативного шляху професійної самореалізації, де держава забезпечуватиме гранти і кредити на започаткування бізнесу, державні гарантії для доступу до фінансування, консультаційну підтримку та створення індустріальних парків. Особливу увагу буде приділено інтеграції ветеранського бізнесу в систему державних і регіональних закупівель, що сприятиме створенню робочих місць і регіональному розвитку.

Отже, виконання Програми дасть змогу підвищити залученість ветеранів війни до активної діяльності, а також стимулюватиме ветеранів війни швидко здобувати нові знання та навички, актуальні для підприємництва та бізнесу, та підвищувати власну конкурентоспроможність.

Шляхи та способи розв’язання проблеми, строк виконання Програми

Ключовими факторами розв’язання проблеми є співпраця держави з бізнесом та створення умов для довгострокової підтримки ветеранів війни у напрямі ветеранського підприємництва.

Так, в межах зазначеної співпраці основними завданнями державної політики у сфері розвитку та функціонування ветеранського підприємництва визначені, зокрема:

створення системи економічних і соціальних стимулів для допомоги суб’єктам ветеранського підприємництва у провадженні підприємницької діяльності, підвищення рівня їх конкурентоспроможності, соціальної активності, досягнення фінансової стабільності;

стимулювання інвестиційної та інноваційної активності суб’єктів ветеранського підприємництва;

сприяння суб’єктам ветеранського підприємництва у провадженні діяльності щодо просування виробленої ними продукції (товарів, робіт, послуг) та результатів інтелектуальної діяльності на внутрішньому і зовнішньому ринку;

досягнення суб’єктами ветеранського підприємництва позитивних економічних та соціальних результатів;

розроблення та виконання державних програм підтримки, державних цільових програм, регіональних та місцевих цільових програм, програм розвитку, реалізація інвестиційних та інноваційних проектів у сфері розвитку та функціонування ветеранського підприємництва.

На практичному рівні передбачено, що основними напрямами державної політики щодо формування конкурентної переваги у сфері розвитку та функціонування ветеранського підприємництва є, зокрема:

запровадження механізму стимулювання ветеранського підприємництва;

пріоритетне залучення суб’єктів ветеранського підприємництва до вироблення продукції (товарів, робіт, послуг) для державних та регіональних потреб шляхом впровадження зарезервованих контрактів на рівні до 5 відсотків відповідних бюджетних програм;

забезпечення державної підтримки суб’єктів ветеранського підприємництва шляхом запровадження державних програм кредитування, часткової компенсації відсоткових ставок за кредитами, надання гарантій на забезпечення виконання зобов’язань за кредитами, надання поворотної та безповоротної фінансової допомоги, надання державної підтримки для відновлення та стабілізації ветеранського підприємництва;

надання права суб’єктам ветеранського підприємництва на отримання без проведення аукціону в оренду державного та комунального майна, що не міститься в переліку першого типу, для провадження підприємницької діяльності;

організація навчання ветеранів війни та демобілізованих осіб з метою сприяння заснуванню і розвитку ветеранського підприємництва;

сприяння спрощенню дозвільних процедур та процедур здійснення державного нагляду (контролю), отримання документів дозвільного характеру для суб’єктів ветеранського підприємництва та скорочення строку проведення таких процедур;

впровадження механізму сприяння суб’єктам ветеранського підприємництва та їх стимулювання до використання у виробництві новітніх технологій та інновацій;

забезпечення підтримки суб’єктів ветеранського підприємництва у просуванні виробленої ними продукції (товарів, робіт, послуг), результатів інтелектуальної діяльності на зовнішні ринки;

залучення міжнародних фінансових організацій до підготовки та реалізації інвестиційних проектів суб’єктів ветеранського підприємництва;

надання суб’єктам ветеранського підприємництва пріоритетної підтримки для провадження господарської діяльності на новітніх ринках вироблення продукції (товарів, робіт, послуг);

вивчення ефективності впроваджених заходів підтримки ветеранського підприємництва для прийняття рішення про зміну таких заходів або впровадження нових заходів підтримки, враховуючи економічну ситуацію та розвиток галузей економіки;

забезпечення створення умов для розвитку підприємницької діяльності суб’єктів ветеранського підприємництва в межах індустріальних парків, а саме:

встановлення квот на розміщення суб’єктів ветеранського підприємництва на територіях індустріальних парків;

надання субсидій, грантів або компенсацій з державного та/або місцевих бюджетів на оплату оренди приміщень, комунальних послуг та інших витрат, пов’язаних із підприємницькою діяльністю суб’єктів ветеранського підприємництва в межах індустріальних парків;

запровадження грантових програм для суб’єктів ветеранського підприємництва з метою підтримки інноваційних проектів, зокрема на придбання обладнання, впровадження новітніх технологій, проведення наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок;

надання консультаційної підтримки суб’єктам ветеранського підприємництва щодо умов вступу до індустріальних парків.

Забезпечення системності Програми вимагатиме високого рівня інституційної координації та постійного моніторингу результатів.

Кожен напрям Програми матиме власні показники ефективності, такі як рівень залученості ветеранів війни до ветеранського підприємництва, кількість зареєстрованих суб’єктів ветеранського підприємництва.

Також способом розв’язання проблеми стане запровадження регулярного збору і аналізу даних, публічної звітності, що дасть змогу своєчасно коригувати державну політику та гарантувати її результативність.

Таким чином, Програма є ключовим інструментом для забезпечення реалізації державної ветеранської політики в Україні.

Програма розрахована на 2026-2028 роки.

Оцінка очікуваних результатів виконання Програми та визначення її ефективності

Затвердження та виконання Програми матиме значний вплив як в напрямі покращення процесу реінтеграції ветеранів війни після звільнення з військової служби (служби) та повернення в територіальну громаду, так і на розвиток національної економіки загалом та підвищення міжнародного іміджу України.

Очікуваними результатами виконання Програми є:

рівень залученості ветеранів війни до ветеранського підприємництва.

Ефективність Програми визначатиметься шляхом проведення аналізу рівня розвитку інституту ветеранського підприємництва, зокрема через аналіз обсягу фінансування суб’єктів ветеранського підприємництва;

кількість зареєстрованих суб’єктів ветеранського підприємництва.

Ефективність Програми визначатиметься шляхом моніторингу динаміки чисельності ветеранів війни, які зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, провадять незалежну професійну діяльність у значенні, наведеному в Податковому кодексі України, і яких взято на податковий облік як самозайнятих осіб, та яким надано статус суб’єкта ветеранського підприємництва, або кількості ветеранів війни, що самостійно та/або з іншими ветеранами війни є кінцевими бенефіціарними власниками (вигодоодержувачами) юридичних осіб приватного права незалежно від організаційно правової форми, яким надано статус суб’єкта ветеранського підприємництва;

розвиток системи освіти та перекваліфікації ветеранів війни шляхом впровадження доступних освітніх інструментів, консультаційних послуг, правничої допомоги для підвищення конкурентоспроможності ветеранів війни, що беруть участь у ветеранському підприємництві, на ринку.

Ефективність Програми визначатиметься шляхом моніторингу питання залученості ветеранів війни до отримання різних рівнів та видів освіти, консультаційних послуг, правничої допомоги, що здобувається/ отримується для започаткування та ведення ветеранського підприємництва;

забезпечення ефективної інституційної координації між центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, бізнесом, громадянським суспільством і міжнародними партнерами з метою узгодження дій та уникнення дублювання функцій.

Ефективність Програми визначатиметься шляхом моніторингу ефективності інституційної координації між центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, бізнесом, громадянським суспільством і міжнародними партнерами, що дасть змогу узгодити дії та уникнути дублювання функцій. Також проводитиметься аналіз ризиків, серед яких будуть враховані психологічні бар’єри серед ветеранів війни, нерівномірний доступ до ресурсів у сільських громадах, а також потенційне дублювання існуючих програм підтримки малого бізнесу;

створення системи моніторингу та оцінки результативності Програми, яка базується на чітких показниках ефективності, регулярному зборі даних та публічній звітності для забезпечення прозорості та коригування політики за результатами аналізу.

Ефективність Програми визначатиметься шляхом проведення аналізу системи моніторингу та оцінки результативності Програми та показників її ефективності, результатів збору даних та публічної звітності. Також буде проаналізовано гендерний вимір, зокрема потреби жінок, які є ветеранами війни, що відповідає зобов’язанням держави у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Показниками виконання Програми є:

рівень залученості ветеранів війни до ветеранського підприємництва;

кількість зареєстрованих суб’єктів ветеранського підприємництва;

впровадження доступних для ветеранів війни освітніх інструментів, консультаційних послуг, правничої допомоги;

запровадження ефективної інституційної координації між центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, бізнесом, громадянським суспільством і міжнародними партнерами з метою узгодження дій та уникнення дублювання функцій;

створення системи моніторингу та оцінки результативності Програми.

Очікувані результати виконання Програми включають підвищення рівня економічної активності та самозайнятості ветеранів війни, підвищення ефективності використання трудового ресурсу, збільшення кількості працюючих підприємств та покращення міжнародного іміджу України.

Програма сприятиме реінтеграції ветеранів війни після звільнення з військової служби (служби), а також покращенню економічної ситуації в країні, забезпечить економічні вигоди, сприятиме створенню нових робочих місць та збільшенню обсягів працевлаштування безробітних на нові робочі місця.

Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми

Фінансування заходів з впровадження Програми здійснюватиметься суб’єктами господарювання за рахунок власних коштів, за рахунок державного та місцевих бюджетів на відповідний рік, міжнародної технічної допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством.

Виконання Програми стимулюватиме залучення приватних інвестицій для підтримки вітчизняних підприємств, що створені ветеранами війни.

Обсяг видатків, необхідних для виконання Програми, визначається з урахуванням реальних можливостей державного та місцевих бюджетів на відповідний рік під час формування їх показників, а також прогнозних показників приватних інвестицій, міжнародних грантів від проектів міжнародної технічної допомоги.

Обсяг видатків, необхідних для виконання Програми, визначається щороку під час розроблення проекту Державного бюджету України на відповідний рік.

Детальний обсяг матеріально-технічних і трудових ресурсів визначатиметься під час розроблення відповідних завдань і заходів Програми.

Програма стане важливим кроком на шляху до реінтеграції ветеранів війни після звільнення з військової служби (служби) у цивільне життя, а також сталого розвитку національної економіки та підвищення конкурентоспроможності суб’єктів ветеранського підприємництва.