Через три тижні на київське "Динамо" чекає перше випробування сезону-2026/27 - матч Ліги Європи. У першому кваліфікаційному раунді цього турніру команда Ігоря Костюка зіграє з румунською "Університатею" із Клужа, якого її обрав у суперники вчорашній жереб у швейцарському Ньоні.
Колишній форвард "Динамо" Віктор Хлус поділився думками щодо результатів жеребкування і пригадав цікаву історію із своєї кар’єри гравця у розмові з кореспондентом UA-Футбол.
- З приводу жеребу можу сказати одне: коли я грав у складі динамівців, до таких команд ми сильно навіть не готувались, - посміхаючись, пригадав він. – Адже подібних суперників "Динамо" (Київ) повинно було проходити взагалі без підготовки до матчу!
- Це було у період ваших виступів у "Динамо" у першій половині 80-х років, і з тих пір багато чого змінилося. І все ж: як ви оцінюєте результат вчорашнього жеребу для динамівців?
- Думаю, що із жеребом нам пощастило. Команда "Університатя" динамівцям по зубам. Ні у кого не повинно виникнути й долі сумніву щодо того, що "Динамо" її не пройде.
- Що вам відомо про румунську команду?
- Що можна сказати про представника чемпіонату Румунії, який, як на мене, значно слабше нашого чемпіонату? Адже і країна ця менша, і кількість її населення вагомо поступається Україні. Про це навіть і говорити не доводиться. Адже всі кращі румунські гравці виступають у різних європейських клубах, а у чемпіонаті Румунії футболістів високого класу немає.
- Проте в "Університаті" є велика кількість легіонерів…
- Легіонери мають відмінність і різняться за рівнем - це слід враховувати. Коли я грав у якості легіонера у Швеції, то у нас в ГАІСі іноземних гравців було півкоманди. Більшість з них була із так званих третіх країн – переважно з Африканського континенту, а також з сусідньої Фінляндії. Зрозуміло, що кожна команда, як і "Університатя" перед двобоєм з "Динамо", буде перед стартом у єврокубках підсилюватись. Тож говорячи про можливості того чи іншого суперника київського клубу мені пригадується один випадок, пов’язаний із моїми виступами у "Динамо". Перед одним із міжнародних матчів Валерій Лобановський викликав мене і каже: "Вітя, ти сьогодні у складі. Будеш грати правого півзахисника". Я спочатку здивувався, подумавши: чому саме справа? А Лобановський із нотками значимості у голосі запитує: "Ти хоча б знаєш, проти кого ти сьогодні на фланзі будеш грати?". І я не розумію: чи я дурень, чи він з мене такого робить. "Ні, кажу – не знаю. Буде якийсь хлопчик" (сміється). Той дещо здивовано: "Хлопчик?! Це не хлопчик, а такий-то (і назвав мені його прізвище – я вже зараз його і не згадаю)!". Хоча мені це прізвище було абсолютно байдужим. Адже нам тоді було все рівно, проти кого грати. Лобановському ж слід віддати належне: суперника він вивчав досконало.
