Друга частина інтерв’ю тимчасово виконуючої обов’язки очільника Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), Ярослави Максименко агентству "Інтерфакс-Україна"

Першу частину інтерв’ю можна прочитати за посиланням:

https://interfax.com.ua/news/interview/1147611.html

Автори: Марія Болтрик, Дмитро Кошовий

-  Крім яхти Медведчука, про яку багато говорять, є ще якісь хороші кейси?

-  Так. У США виявлено нерухомість членів сім’ї українського посадовця на $3,2 млн. Виявлено нерухомість іншого посадовця за майже $500 тис. В Іспанії частки в компаніях відомого політика на понад EUR4 млн. Чорногорія – 12 об’єктів нерухомості посадовця, якому інкримінується держрада на EUR12,9 млн. У Франції – маєток політика на ЕUR11 млн, автомобіль, апартаменти. В Іспанії маєток.

-  Ви якось там з НАБУ взаємодієте чи самі?

-  Виключно у взаємодії з усіма правоохоронними органами, на підставі їхніх запитів і звернень. У 2025 році загальна кількість таких звернень становила майже 9,5 тис. Паралельно активно працюємо з міжнародними пошуковими організаціями – розшукуємо активи за межами України. Це один із ключових напрямів - повернути те, що було виведено з країни, не менш важливо, ніж управляти тим, що вже арештовано тут.

-  НАБУ стало активнішим?

-  Так. У 2024 році ми отримали від НАБУ 27 звернень щодо виявлення та розшуку активів. У 2025 році їх вже майже 100.

-  Щодо першої яхти Медведчука - вона наразі в Хорватії, правильно? Що там за юридичні та процедурні чинники і чому вони перешкоджають завершенню продажу і передачі цього активу?

-  Тому що арешт втратив свою чинність у зв’язку з спливом строку. Це відбулося ще в 2024 році. Для того, щоб поновити процедуру реалізації, потрібно забезпечити повторну легалізацію арешту в Хорватії. Лише після цього ми зможемо завершити процедуру продажу. Наразі цим активно займається Офіс генерального прокурора.

-  А часових рамок у вас немає, коли це може статись?

-  Ми обережно підходимо до озвучення конкретних часових рамок, оскільки щоразу, коли публічно фіксуються строки, інша сторона активізує процесуальні механізми для затягування справи. Спротив є системним: використовуються різні інструменти – зміна представників, подання клопотань про поновлення строків, інші процесуальні дії, що фактично уповільнюють процедуру.

Через це зараз, будуючи комунікацію по кейсам, звісно, мені хотілося б розказати, що ми "всіх перемогли, все виставимо і продамо", але процес реалізації разом з легалізацією, законодавчо встановленими процедурами займатиме час. Приблизно пів року, це за досить оптимістичним прогнозом. Якщо говорити про якісь тверді часові рамки, то очікуємо на прогрес у цій справі. Це дасть нам змогу рухатися далі, але ми маємо працювати за чотирма юрисдикціями: Україна, Хорватія, Маршаллові острови, Малайзія.

-  А ось із тих об’єктів, що ви назвали, вже є якісь приклади, коли гроші дійшли до України, повернулися?

-  Раніше таких кейсів не було. Зараз результативна робота відбувається за двома юрисдикціями, які вже забезпечують процес повернення. Це адміністративний процес, він технічно нескладний і завершиться у зрозумілий термін. Тобто вперше ми доходимо до фінальної стадії – коли гроші реально повертаються в Україну. Це прецедент, який відкриває шлях для наступних кейсів.

-  Тобто в цьому році може бути перший приклад, коли знайдений вами актив за кордоном повернеться в Україну.

-  Так, грошові кошти.

-  Яка причина відмови АРМА підписувати протокол про результати торгів із реалізації 460 га земель на полонині Боржава переможцю торгів?

-  Ознаки пов’язаності осіб та надходження інформації від правоохоронних органів про можливу змову.

-  Цю інформацію вам надіслали правоохоронні органи?

-  Ознаки пов’язаності ми встановили на підставі тих інструментів і джерел інформації, які доступні агентству в межах повноважень. І, зрештою, від правоохоронних та інших державних органів теж надійшла інформація про ознаки пов’язаності.

-  Наразі в "Прозорро" немає механізмів, щоб відстежувати пов’язаність? На майбутнє, щоб не повторювалася ця ситуація, як її уникнути, які є додаткові бар’єри?

-  Раніше в "Прозорро" не було окремого механізму перевірки пов’язаності саме для процедур відбору управителів арештованих активів. Саме цей кейс став тригером для інституційних змін.

Процедуру відбору управителів було оновлено на початку лютого цього року. Відповідні зміни уряд ухвалив, зокрема, за активної участі голови антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасії Радіної.

-  І тепер, щоб завершити з цим активом, його буде виставлено повторно?

-  Наразі це арештований актив, переданий в управління АРМА. Щодо нього є чинне рішення суду про арешт та передачу в наше управління та надано згоду власників на продаж. Водночас для подальших дій потмрібно отримати відповідні процесуальні погодження, зокрема позицію САП як сторони обвинувачення, а також врахувати умови кримінального провадження, в межах якого здійснюється реалізація цього активу.

-  Зараз статус аукціону ще не скасовано?

-  Аукціон не скасовано.

-  А учасники вже оскаржували ваші дії?

-  Мені здається, йде підготовка до оскарження.

-  На якому етапі ситуація з Моршинським заводом мінеральних вод "Оскар", адже ця історія триває вже кілька років.

-  Чотири роки, з 2022-го, коли активи було передано в АРМА за рішенням суду для передачі в управління.

-  Там сам завод "Оскар" чи й інші активи?

-  Група активів IDS, до якої входять вісім компаній. Корпоративні права, арештовані також торгові марки і промислові зразки (належать власне компаніям, які входять до зазначеної групи арештованих активів).

Це найбільший актив, переданий в управління АРМА. Торік ми виставили його на аукціон.

Водночас процедуру було фактично заблоковано через подання 12 однотипних скарг від структур, афілійованих із заводом.

Хочу підкреслити: відповідно до закону афілійовані до арештованого активу структури не мають права брати участь у конкурсі на управителя. Однак, попри пряму заборону участі, було подано технічні скарги щодо положень тендерної документації, що призвело до зупинення процедури.

Фактично йдеться про використання процесуальних інструментів для блокування реалізації рішення суду

Закон про реформу АРМА прямо визначає: всі процедури, які не було завершено до 30 січня 2026 року, підлягають скасуванню, їх має бути оголошено повторно за новими правилами. Відповідно, у межах запуску реформи та нових процедур відбору управителів цей актив також буде перевиставлено на конкурс уже за оновленою процедурою.

-  А якщо взяти цей актив, бо він справді багато чого прикутує, чотири роки перебуває в такому стані і якось продовжує працювати... Може, й не треба, просто нехай вони платять додаткові гроші за управління? Бо практика показує, що результату немає, є тільки заробіток для юридичних компаній і робота для судів. В чому сенс цієї боротьби?

-  Тут треба розділяти на дві частини. Перше, АРМА виконує рішення суду. Агентство не приймає рішення виставляти - не виставляти. У нього немає такої дискреції. Рішення суду є обов’язковим до виконання, вибіркового підходу тут бути не може.

Немає жодної різниці між будинком Захарченка або іншими арештованими активами з точки зору правової категорії  і активами групи ІДС.

Наступне – економічний аспект. Завдання АРМА – зберегти економічну вартість активу.

За наявною у нас інформацією, з компаній групи IDS здійснюється активне виведення ресурсів. Ми бачимо ознаки дій, які можуть призводити до зменшення економічної вартості арештованого активу. А це прямо суперечить меті арешту – зберегти актив у стані, придатному для подальшого рішення суду. Крім цього, вживаються заходи щодо блокування виконання рішення суду. Про що  ми подали заяву про злочин до правоохоронних органів.

Наразі у ВАКС триває розгляд справи щодо можливого стягнення цього активу в дохід держави. І питання принципове: в якому стані держава отримає цей актив у разі позитивного рішення суду, чи буде збережено його економічну вартість – виробничий потенціал, фінансовий ресурс, ринкова позиція? Чи держава отримає формальний актив, з якого за цей час буде виведено ресурси?

Саме тому для нас ключове – не допустити знецінення арештованого майна до часу остаточного рішення суду. Бо стягнення в дохід держави має означати реальний економічний результат.

Коментувати строки розгляду у ВАКС я не можу – це компетенція суду та Міністерства юстиції як сторони процесу. Справа складна, з природним супротивом, і графік засідань наразі розписано вже до літа лише в першій інстанції. Це ще не означає швидкого рішення, не кажучи вже про можливу апеляцію.

За даними самої компанії, актив генерує дивіденди. Це грошові кошти, які належать підсанкційним особам, і це кошти, які могли б і мають працювати на економіку або оборону України. Наприклад, через інструмент військових облігацій. У разі рішення суду про повернення – облігації погашаються, кошти повертаються. Це правовий справедливий механізм.

Якщо ж блокування виконання судових рішень триватиме, на це має бути реакція правоохоронних органів.

Зі свого боку ми запускаємо процедури для складних активів: Уряд формує комісію з відбору управителя, затверджуються умови, і актив буде виставлено на конкурс. Ми зобов’язані діяти в межах закону й забезпечити збереження економічної вартості, незалежно від тривалості судового процесу.

-  А які ще великі об’єкти може бути запропоновано агентством на управління?

-  Їх досить багато. Це компанія "Кріоін інжиніринг", "Бетонбуд" як завод, готелі в Одесі.

-  Це на цей рік, так? Тобто на це можна очікувати в цьому році?

Так. План такий, що всі активи, які виставлялися минулого року і з тих чи інших причин не завершилися успішним аукціоном,  будемо перевиставляти за новими процедурами.

Зараз пішла тенденція зі зняття арештів чи заборон користування.  Чи є в цьому системний зв’язок – мають оцінювати правоохоронні органи. Але очевидно одне: коли правила стають більш жорсткими і можливість "домовлятися" зникає, процеси починають переходити в іншу площину – юридичну.

-  А коли почалася ця тенденція?

-  З грудня. Це прямо почало помітно бути.

Особливо по тих активах, які готувалися до активного управління. З точки зору управління це створює ризик втрати економічного ефекту для держави. Наше завдання – фіксувати ці обставини і відстоювати позицію для збереження вартості активів у правовому полі.

-  Тепер такими активами просто управляють, користуються?

-  Ситуації бувають різні. Якщо йдеться про добросовісного користувача, який діє законно і не зменшує економічну вартість активу, це є зрозумілим та  обґрунтованими. Але є й випадки, що викликають запитання: коли зняття обмежень або зміна статусу відбувається саме в час активізації управління чи реалізації арештованого активу.

-  Просто ви нічого з цим не можете вдіяти?

-  Ми на це не впливаємо. Ми можемо висловити свою позицію в суді й надати висновок про можливість чи неможливість управління.

-  З виконанням рішень колись це частково вирішили приватними виконавцями. Можливо, тут теж на ринку є приватні компанії, які братимуть ці об’єкти в управління під договором з вами?

-  На це й спрямовано реформу АРМА. Логіка є такою: формується пул управителів. Це можуть бути різні суб’єкти, готові за спрощеною процедурою забирати ці активи і управляти.

-  Це може бути наприкінці року, коли ви можете їм дати в роботу?

-  Так. Думаю, що процес ми вже розпочали, але очевидні результати стануть зрозумілими ближче до кінця року.

-  Якісь вагомі продажі останнім часом були?

-  Так, вагомі продажі були. Наприкінці минулого року реалізовано арештоване судно, вагони.

Щодо вагонів – частину вже продано, частина ще перебуває в процесі реалізації.

-  Там хопери?

-  Різні. Бувають різні ситуації: ми передаємо пул вагонів в управління, а частина з них фактично виявляється знищеною або непридатною до використання. Це показує, що реальний стан активів не завжди відповідає формальним документам.

Кожен кейс в АРМА має свою історію. За кожним активом стоїть титульний власник, фактичний користувач і практично завжди є спротив та боротьба за майно. Тому управління арештованими активами – це не технічна процедура, а юридично і фактично складний процес, де важливо зберегти реальну економічну вартість для держави.

-  Чи плануєте брати участь у конкурсі з добору очільника голови АРМА?

-  Умови конкурсу дозволяють мені брати участь. Документи подано. Реформу вже запущено, але її найскладніший етап – практична імплементація. Для мене це питання відповідальності за завершення реформи – від модернізації реєстру до повноцінного запуску нової моделі відбору управителів та посилення роботи з повернення активів з-за кордону в Україну.

Я переконана: АРМА може бути ефективною частиною антикорупційної архітектури, якщо працює за простими правилами, без вибірковості, з чіткими процедурами та публічними рішеннями.

-  Які наступні етапи?

-  Етапність, яку було опубліковано, включає подання документів, тест на знання законодавства, перевірку загальних здібностей, виконання практичного завдання, перевірку доброчесності, співбесіду.

-  У вас зараз немає заступників?

-  Немає.

Структура управління – це голова, три заступники, директори департаментів, але в період конкурсу виникає об’єктивна турбулентність.

За законом, після обрання нового голови заступники припиняють повноваження. Це створює зону невизначеності для кандидатів: люди не готові заходити на ключові позиції, не розуміючи, якою буде управлінська конфігурація після завершення конкурсу. І це впливає не лише на топ-рівень. Коли в інституції відбувається трансформація, частина кандидатів вагається через ризики змін.

Водночас ми принципово посилюємо вимоги до професійності та доброчесності. Кадрове оновлення – це складний, але необхідний процес.

-  Яким є актуальний стан реалізації механізму використання арештованої нерухомості для розміщення ВПО після затвердження урядом у грудні 2025 року відповідної процедури?

-  Наразі проводяться робочі зустрічі, обговорення цих питань з урядом. АРМА надало пропозиції щодо активів, які перебувають в його управлінні та потенційно можуть бути використані для цієї соціальної мети.

Водночас ключовими залишаються питання: релокація людей у разі зняття арешту; уніфікація процедури використання арештованих активів для соціальних потреб; забезпечення балансу між соціальною функцією та основною метою – збереженням економічної вартості активу.

Паралельно формуємо та опрацьовуємо пул об’єктів, які можуть бути використані для тимчасового розміщення, з урахуванням їх технічного стану, правового статусу та витрат на утримання.

-  А вже є напрацьований перелік?

-  Ми підготували перелік арештованих активів, з яких пропонуємо розпочати практичну реалізацію механізму використання майна для потреб ВПО або тимчасового розміщення. Цей перелік було подано на розгляд уряду. Наразі до нього включено чотири об’єкти – це ті активи, з яких доцільно стартувати з огляду на їхній стан і правові умови.

-  В якому регіоні вони розташовані?

-  Кіровоградська, Полтавська області, Одеса та Рівне.

-  Коли ви плануєте фактичне заселення?Чи поки очікуєте на рішення уряду?

-  Фактичне заселення можливе після врегулювання організаційних і фінансових питань, про які я вже говорила, а також після відповідного рішення уряду.

За оптимістичного сценарію, якщо всі погодження відбудуться без затримок, ми можемо розглядати старт у другому кварталі цього року.

Водночас ми розуміємо динамічність процесів: реформа, інституційне перезавантаження, воєнний контекст. Тому закладаємо реалістичний підхід – важливо запустити перші об’єкти, відпрацювати механізм на практиці, а далі масштабувати модель.

-  Уточніть, будь ласка, що це за активи?

-  Готелі, відпочинкові комплекси і є один будинок, який ми також спробуємо використати. Ми ще опрацьовуємо модель реалізації, але найбільш практичним бачимо механізм, за яким частина номерного фонду або площі може резервуватися для тимчасового розміщення, тоді як управління активом здійснюватиметься на комерційній основі через визначеного управителя.

Такий підхід дає можливість поєднати соціальну функцію з основною метою АРМА – збереженням економічної вартості активу.

У нас є значна кількість об’єктів нерухомості великої площі. Доцільно розглядати модель, за якої частина номерного фонду або окрема частина площі виділяється для соціальних потреб, зокрема тимчасового розміщення. При цьому управління активом може здійснюватися на комерційній основі, а реалізація соціальної функції – через співпрацю управителя з державним підприємством.

Такий підхід дає змогу поєднати економічну доцільність із виконанням соціального завдання без знецінення активу.

-  Там ще нардепи зареєстровували законопроєкт щодо спрямування арештованих активів для військових для реабілітації чи проживання. Що ви думаєте з цього приводу?

-  Я підтримую ініціативи, спрямовані на розв’язання соціальних потреб військовослужбовців, ветеранів і внутрішньо переміщених осіб. Держава має використовувати всі наявні ресурси для підтримки тих, хто цього потребує.

Водночас важливо розуміти: законодавство вже передбачає можливість використання арештованих активів для потреб ВПО та ветеранів. Питання сьогодні не стільки в нормі закону, скільки в механізмі її реалізації.