Ексклюзивне інтерв’ю директора та співвласника групи компаній "Велта" з активами з видобутку титановмісних руд у Новомиргородському районі (Кіровоградська обл.) Андрія Бродського агентству "Інтерфакс-Україна"

Текст: Юрій Гулий, Дмитро Кошовий

– Наприкінці січня цього року компанія European Lithium Limited, яка котирується на Австралійській фондовій біржі, повідомила про укладення обов’язкової угоди про придбання 100% акцій "Велти". Це був вимушений продаж чи ви шукали стратегічного інвестора?

– Коли я починав створювати "Велту", переді мною було дві цілі. По-перше, я завжди хотів, щоб "Велта" була вертикально інтегрованою компанією, і ми до цього йдемо. По-друге, я дуже хотів знайти або стратегічного партнера, або, навіть краще, – вийти на IPO. Тож ще 2011-2012 року ми збиралися вийти на AIM – малий майданчик Лондонської фондової біржі, тому що наш розмір не дозволяв виходити на основний майданчик.

Але коли ми вже писали проспект, ринки IPO "схлопнулися".

– Це який був рік?

– 2012-й. Нам не вистачило всього місяців трьох.

Лід-менеджерами були два банки: ING London та лондонський відділення банку Macquarie – найбільшого австралійського банку у сфері майнингу, у яких ми багато чого навчилися.

Юристом ми тоді обрали Baker McKenzie, а Nomad (Nominated Adviser – ІФ-У) – Mirabaud, великий брокерський дім з 200-річною історією.

І хоча з першого разу не вийшло, я все одно намагався знайти партнера або вийти на IPO. На жаль, з 2014 року для нас через війну ринки IPO знову було закрито.

Я дуже велику роботу вів в 2019-2020 роках, мені вже здавалося, що ми на межі угоди, але знову не вийшло через COVID. А потім почалася велика війна. Гірничодобувна промисловість зараз не живе, а виживає: дуже багато підприємств закрилося, я так розумію, що найближчим часом можуть закритися останні. Тому ми активізували пошук інвестора.

– Чому саме European Lithium придбала вашу компанію? Чи були інші претенденти? Як довго йшли перемовини?

– Ми вели перемовини майже з десятком компаній протягом майже року.

– Це були виключно іноземні компанії чи були й українські претенденти?

– Я не буду називати імен, тому що в мене підписано NDA (Non-Disclosure Agreement). Але одна українська компанія була – дуже потужна група, з якою відбувалися серйозні перемовини.

Ми також вели дуже предметні перемовини з кількома американськими компаніями, з якими зараз дуже добре спілкуємося, тож, можливо, у майбутньому щось спільне вигадаємо.

– Якою було визначено ціну придбання? Наразі за ціною акцій European Lithium на біржі її можна визначити як близько $30 млн без урахування боргів? Чому ви погодилися на оплату акціями, які дають вам 10% в об’єднаній компанії?

– Я укладав у своєму житті не одну угоду на десятки мільйонів доларів, бо я майже 35 років займаюся бізнесом. Я дуже чітко розумію – коли від початку розмови йде більше трьох місяців, угоди не буде: якщо партнери дуже багато питають, дуже багато дивляться – просто не буде угоди.

У цьому випадку все розвивалося доволі швидко, і коли мені запропонували акції публічної кампанії, це мені сподобалося. Можливо, я б віддав перевагу акціям компанії, яка котирується на Nasdaq, але я погодився, тому що опосередковано в портфелі European Lithium є компанія, яка котирується на Nasdaq (European Lithium володіє до 45% акцій американської Critical Metals, тікер CRML – ІФ-У).

Я дуже хочу, щоб мої акції зростали. В мене тепер є стимул. Бо якщо ви отримуєте гроші, що з ними робити – покласти в кишеню?

Одне важливе зауваження. Мені не дуже подобається, коли про нашу угоду пишуть, що це продаж "Велти". Це не продаж, це обмін акціями. Просто так сталося, що в першу чергу через  війну акції "Велти" коштують менше, ніж акції European Lithium.

Щодо того, як ми вираховували ціну, то, відверто кажучи, дуже швидко. На конкретні перемовини про це пішли не дні, а години.

Ви кажете про $30 млн, але коли ми робили угоду, це було десь $45 млн. І я сподіваюся, що ми зробимо деякі такі кроки, що це буде $100. А загалом я з партнерами хочу зробити мільярдну компанію.

– А як впливає на угоду той факт, що European Lithium вдалося купити борг "Велти" перед Промінвестбанком у Фонду гарантування вкладів за 10% від номіналу? Ви отримаєте якусь компенсацію?

– На момент угоди вже було відомо, що аукціон відбудеться. Я щось розумію на інвестиційному ринку, особливо в Україні, тож передбачав, що претендентів не буде. Тому однією з умов нашої угоди був викуп European Lithium боргу. Тобто це цілеспрямована інвестиція у рамках попередньо підписаної угоди. І з їхнього боку це реальна інвестиція в економіку України. Якщо б не наша угода, вони б ніколи в житті не пішли на цей аукціон і не купували б ці борги.

– Ці 10% гарантують вам місце в раді директорів European Lithium? Будете там другим українським представником разом Михайлом Жерновим.

– У нас зараз йде due diligence. Після нього буде підписано shareholder agreement (акціонерну угоду). Ми там будемо обговорювати, хто де буде. В мене немає особливого бажання входити в якісь процеси саме в European Lithium, але ми будемо це проговорювати.

– Коли очікується закриття угоди? Вам треба отримувати якісь дозволи? В Україні, в Австралії?

– Ані в Україні, ані в Австралії державні дозволи не потрібні. Ми не порушуємо антимонопольное законодавство і не маємо якихось перешкод для угоди.

Тож партнери вивчають нашу діяльність більш детально зараз, вивчають ті плани, які є у компанії щодо розвитку.

Я дуже хочу, щоб угоду було закрито в термін від місяця до двох. Ми дуже швидко рухалися, і я сподіваюся зберегти той самий темп.

– Ви допускали можливість окремого виведення "Велти" на біржу, як от VEON вивів "Київстар". Як у European Lithium сприймають цю ідею, особливо після викупу боргів?

– Для виходу на Nasdaq треба, перш за все, мати економічне підгрунтя. Ми над цим працюємо.

По-друге, є два шляхи. Перший – це класичний варіант підготовки компанії до IPO, який займає три роки. Другий – це так званий SPAC (через купівлю оболонкової компанії – ІФ-У). Саме цим шляхом йшов VEON з "Київстаром", тож у них це відбулося дуже швидко.

Будемо вирішувати з партнером.

– Останнє уточнення щодо угоди. Ви залишаєтесь СЕО "Велти" і плануєте продовжувати керувати підприємством?

– Я залишаюся CEO – це було однією з умов угоди.

– І зберігаєте свою команду?

– Так, так. Команда зберігається. Хоча, думаю, тут можуть бути деякі зміни. Я зараз прямо займаюся дуже великою кадровою трансформацією компанії. Дуже ймовірно, що я перейду на пост керівника "борда" (ради директорів – ІФ-У), а CEO буде інша людина з нашої команди.

– А у вас борд вже є?

– Ми його, згідно з угодою, повинні сформувати, інакше не вийдемо на біржу.

– В якому стані наразі перебуває фабрика – працює чи простоює, якщо працює, то з якою потужністю?

– "Велта" має дві фабрики, вони працюють на Бирзулівському родовищі вже 15 років і їх треба ремонтувати. Через війну та брак коштів ми дуже довго не могли цього зробити. Минулого року трейдингова транснаціональна група Traxys Group надала $2 млн передекспортного фінансування компанії – це наші американські партнери. Але цих коштів не вистачило на повний ремонт та заміну обладнання.

Наразі обидві фабрики закінчать ремонтну кампанію, яку ми розпочали одразу після укладення угод з European Lithium. Від наших партнерів надійшли авансом кошти, згідно з угодою. Певні кошти для стабілізації роботи підприємства, частину яких спрямовано на ремонти. Їх теж не вистачає на повну реконструкцію, але ми завершуємо ремонтні роботи, які не могли завершити минулого року.

Тож зараз не працюємо. Працювати почнемо десь наприкінці цього тижня.

Крім того, ми не працюємо ще й тому, що наприкінці вересня миулого року збільшилась ціна прайс-кепів. І це просто добило всю промисловість України, зупинилася дуже велика кількість підприємств. Прайс-кепи діють до 1 квітня. З 1 квітня, сподіваємося, не буде такого божевільного тарифу, як останнім часом. І відремонтованими двома фабриками ми зможемо ефективно працювати.

– Болюче питання для всіх підприємств ГМК – ціни на е/е. Ви повідомляли, що частка е/е у собівартості виробництва титанового концентрату зросла з 30% до більш ніж 60%. Як це вплинуло на рентабельність виробництва?

– В Україні електроенергія майже не має ринкової ціни – сьогодні вона одна, завтра інша. Є певний РДН ("на добу наперед" – ІФ-У), але коли держава на власний розсуд збільшує прайс-кепи, тобто вищу граничну ціну на електроенергію, то про що тут можна говорити?

– У вас ціна з вашим постачальником прив’язана до РДН? А чи можна вийти на більш довгострокові контракти з кимось? Чи немає таких пропозицій на ринку?

– Щоб робити довгостроковий контракт, треба бути частиною якоїсь групи. Я не хочу коментувати жорстко, не стає слів охарактеризувати ситуацію, і я хочу бути дуже обережним. Скажімо так, треба мати певний "талант", аби мати можливість закуповувати електроенергію у "Енергоатому" напряму. А окрім "Енергоатому", зараз немає інших великих виробників електроенергії, особливо у зимовий період. Окрім того, потрібно депонувати дуже велику суму на рахунках державних банків, та це неможливо для невеликого підприємства, таке як у нас.

– Чи закуповує "Велта" генератори електроенергії для підтримки виробництва, чи планує закуповувати?

– Що означає генератори? Якщо мається на увазі генератори, які стоять на вулицях наших міст і працюють для ресторанів або житлових будинків, то нам такої потужності точно не вистачає. У нас 10 МВт*год потреби в електроенергії. Ми не дуже великі, але й немалі споживачі електроенергії.

Нам потрібна промислова генерація, і ми будемо створювати власну в рамках розвитку підприємства, у рамках того плану, який ми затвердили з партнерами. Це буде і газова генерація, і сонячна, і накопичена.

– До речі, з нинішніми цінами на газ продовжуєте газову генерацію також розглядати?

– Розглядаємо. Зараз розглядаємо, але рахуємо. Ми цей план почали створювати ще три місяці тому. І ми точно не розраховували на війну в Перській затоці.

– Яка для вас ціна на електроенергію найкраща, щоб працювати без збитків? Бо прайс-кепи наразі – 15 грн.

– Щоб ми працювали нормально та ефективно, це максимум 5 грн. Все, що вище 5 грн, то ми працюємо для трейдерів та виробників електроенергії.

– Куди "Велта" реалізує продукцію? Держмитслужба у своїй статистиці за 2 міс-2026 повідомила, що Україна за цей період не експортувала титановмісну руду. Це означає, що наразі експорт продукції "Велти" відсутній? Чому та коли він поновиться?

– Пане Юрію, якщо ви пам’ятаєте, ми два роки тому з вами вже з’ясовували ці обставини про експорт. Згідно з даними Держмитслужби, найбільшим покупцем української титанової сировини було вказано Туреччину. Але в Туреччині немає підприємств, які б використовували ільменітову руду, яка є основним видом титанової сировини.

По-друге, ми тоді з’ясовували, що у статистиці Держмитслужби було наведено дуже малі обсяги експорту – десь 10% по всій Україні, десь 10% від обсягу експорту "Велти".

І тоді я надав "Інтерфакс-Україна" нашу експортну декларацію, де обсяги були зовсім іншими. І це я не брав до уваги експорт з боку ОГХК і з боку, наприклад, Межиріченського ГЗК – наших конкурентів. Звідки бере Держмитслужба свої дані, я не знаю. Єдине, що мені спадає на думку, що вони, можливо, рахують в якості титановмісної сировини тільки рутил.

Та рутил "Велта", наприклад, не виробляє і не експортує. Єдиний виробник рутилу в Україні – ОГХК, він не може, наскільки я знаю, отримати спецдозвіл Держекспортконтролю на експорт рутилу, тому вони його і не експортують.

– А ви наразі куди поставляєте? Це Америка, Європа?

– Найбільшою часткою нашого експорту наразі є поставки до США та Мексики. Це одна й та ж компанія – американська Chemours, колишня DuPont. Вона володіє двома заводами – один в США, один в Мексиці. І вони самі вирішують, на який завод перенаправляти нашу руду, де їм в даний час більше потрібно.

Крім того, ми постачаємо до Чехії.

– Після того, як ви почали працювати з European Lithium, що змінилось у плані продажів? Куди планується в подальшому поставляти продукцію?

– План поставок залишається стабільним. Однак я сподіваюся, що за якийсь час ми можемо відновити співробітництво з деякими іншими європейськими компаніями. Як мине криза з Перською затокою, відкриється можливість постачання ще на 2-3 європейські заводи.

👁 Image
– По ліцензіях. Чи планує European Lithium разом з "Велтою" взяти участь у аукціонах з продажу ліцензій на видобуток руди, які були анульовані компаніям Фірташа через санкції?

– Дуже коротка відповідь – ні.

– Компанія з групи Onur – ТОВ "Спис Україна", яка мала спецдозвіл на геологічне вивчення і дослідно-промислову розробку Жовтоводської площі руд золота і ніобієвих руд в Дніпропетровській області, повернула цей дозвіл через незадовільні результати буріння. Нібито вміст золота в руді на Жовтоводській площі виявився утричі нижчим, ніж очікував інвестор, і були нарікання на невідповідність даних Держгеонадр щодо запасів. Як ви оцінюєте відповідність даних Держгеонадр по інших родовищах, зокрема титанових?

– Ті родовища, з якими я стикався, були дуже непогано представлені ще з радянських часів. Буріння за тих часів було дуже якісне, оцінка запасів була дуже якісна – це я кажу як фахівець. Що було в тих родовищах, від яких відмовилася Onur, я не знаю. Яка там була сітка буріння, яка там категорія?..

Якщо там була пошукова категорія, наприклад, за радянськими стандартами, я не здивований, що це не підтвердилося, тому що все залежить від того, яка сітка буріння, тобто скільки скважин пробурено на цьому родовищі. Якщо там на родовищі було пробурено одну чи дві скважини, і вони купили на основі цього спецдозвіл, ну, я б не купив. Але якщо там була велика сітка і це були категорії С1, С2, наприклад, то тоді дуже здивований, що в них щось не підтвердилося.

І ще. Потрібно дивитися, скільки скважин вони пробурили, хто проводив лабораторні роботи, хто оцінював керни. Це дуже велика геологічна робота. Знаєте, якщо вони пробурили одну або дві скважини і кажуть, що там нічого немає, то це питання. Я б цю інформацію, яка була поширена, ну скажімо так, її можна взяти за основу, але не можна зробити висновки.

Привабливих родовищ дуже багато, це не лише титанова сировина. Дуже багато цікавих родовищ, деякі ще без ліцензій, деякі, на мій погляд, переоцінено.

– Переоцінено на вторинному ринку чи на первинному?

– І там, і там. Кілька років тому мені пропонували купити якісь родовища, але коли я почав вивчати геологію за цими родовищами, виявлялися більш цікаві активи, куди варто вкладати кошти.

– European Lithium програла в конкурсі на УРП літієвої ділянки "Добра" консорціуму на чолі з TechMet. Як майбутній акціонер як ви оцінюєте шанси European Lithium все ж таки поборотися за цю ділянку з урахуванням попередніх судових спорів за них ще ТОВ "Петро-Консалтинг"?

– Давайте я буду відповідати дуже обережно. Як ви тільки що сказали, я майбутній акціонер European Lithium. Поки я не є акціонер, то вам може відповісти Михайло Жирнов (член ради директорів European Lithium – ІФ-У). Я поки ще не коментуватимуся ці питання.

– "Велта" раніше презентувала Американсько-українському інвестфонду відбудови проєкт CRM (Critical Raw Materials) кластеру із загальною сумою інвестицій протягом 4 років приблизно $243 млн. Якою є реакція на цю пропозицію? Чи подавали ви офіційно цей проєкт на розгляд фонду?

– Ми цей проект презентували задовго до створення Американсько-українського фонду, презентували його у DFC (U.S. Development Finance Corporation, DFC – ІФ-У). І ми оприлюднимо новини з цього приводу, звісно, після підписання. Наразі вже є компанії в Україні, які відповідають певним критеріям DFC, і так само фонду. Сподіваюся, що на другому етапі, окрім DFC, до нашої співпраці приєднається і фонд. Але це буде трохи пізніше.

– Ви виступали за співробітництво з Міноборони, наразі Мінвійни США. Вони дослухались до ваших пропозицій?

– Що стосується нашої американської частини бізнесу, то ми через брак коштів були вимушені її пригальмувати. Тому останні півтора роки не лобіювали свої інтереси, не співпрацювали з Міноборони (Мінвійни). Зараз будемо поновлювати співпрацю, тим більше за ці півтора року там повністю змінилася адміністрація.

Будемо планово налагоджувати співпрацю з цією поважною американською державною установою.

– Ви планували побудувати завод з виготовлення кінцевих виробів із титану за інноваційною технологією – спочатку в ОАЕ, потім в США. Яка ситуація з реалізацією цього проєкта?

– Про ОАЕ ми забули вже давно, ще до початку повномасштабної війни. Для цього була купа причин, не пов’язаних напряму з діяльністю нашої компанії. Наприкінці 2021 року ми вирішили сконцентруватися на заводі в США. У нас він вже частково спроєктований.

Зазначу, що в рамках угоди з European Lithium її основною частиною є не українські активи, не розвиток бізнесу в Україні, а розвиток технологічної компанії. Це основа нашої угоди з European Lithium.

– Компанія у рамках дослідницького підрозділу запатентувала кілька винаходів з технології виробництва титану. Роботи у цьому напрямі продовжуються? Що там нове порівняно з існуючими технологіями?

– Наша технологія повністю відрізняється від традиційного процесу Кролла. Цей процес, який, наприклад, використовувався, на жаль, зараз говорю у минулому часі, на Запорізькому титаномагнієвому заводі (ЗТМК), який використовується у Китаї, Росії, котрі є найбільшими виробниками титану металу.

У нас зовсім інша технологія. Відрізняється вона кількістю стадій переробки та є більш екологічною. У нас є три американські патенти, і саме за нашою технологією ми збираємося будувати підприємство у США.

Наш метод не передбачає вироблення титанової губки. За нашою технологією ми виробляємо металевий порошок для порошкових технологій. Наприклад, 3D- друк – той напрям, який має розвиватися найактивніше у найближчі роки.

– Ви продовжуєте працювати у цьому напрямі?

– Основні роботи вже виконано, але немає меж для вдосконалення. Тому ми проводимо деякі роботи з покращення процесу.

– "Велта" заснувала Асоціацію титанової промисловості. Вона працює чи це формальний проєкт?

– Зараз Асоціація не працює. Раніше я дуже хотів, аби титанова промисловість в Україні мала своє представництво та своє лобі у всіх ланках влади. Тому я виступив ініціатором. Я проговорив це з основними гравцями, такими як ЗТМК, який не працює, не має ніякої діяльності наразі. У них є інтерес, але немає можливостей.

Я запропонував це Інституту титану, їм це було дуже цікаво, вони перспективні хлопці, але грошей на якусь представницьку діяльність виділяти не хочуть, немає такої можливості. Всі в кризі.

Я проговорював це з керівництвом ОГХК (ПрАТ "Об’єднана гірничо-хімічна компанія", ОГХК, UMCC Titanium – ІФ-У). Вони також виявили дуже велику зацікавленість, але вже два керівництва ОГХК казали мені: так, дуже цікаво, завтра будемо співпрацювати, але ніхто не хоче йти далі.

Я вирішив, що один в полі не воїн, у мене теж є проблеми, у мене теж є питання, і я один за всю галузь тягнути не хочу. Тому проєкт Асоціації титанової промисловості я поставив на паузу і він зараз заморожений.

– Ви увійшли в дорадчу раду при уряді з питань бізнесу. Як оцінюєте діяльність уряду? Раніше ви пропонували Кабміну низку дій для видобутку стратегічно важливих копалин. До вас прислухались?

– Я займаюся бізнесом, але, звісно, дуже багато співпрацював з державними органами, особливо останні сім років. Була мета щось змінити. Зараз я такого не роблю. Мене ніхто ні про що не запитує. Оцінювати діяльність уряду не хочу.

Маю інформацію, що цю бізнес-раду буде перезавантажено, будуть нові члени, будуть новачки, будуть нові завдання. Я дуже хочу подивитися, як це працюватиме. Якщо буде потреба в моїх знаннях, я завжди на місці, завжди допоможу державі. Вважаю, що я вже мав можливість зробити дуже цікаві зміни, які фактично відбулися. Але наразі в моєму досвіді, я так розумію, потреби немає. Я нікому не нав’язуюсь, мабуть, наше керівництво знає краще, що робить.

– На завершення. Планувалось запитання: де ви наразі мешкаєте і чи налаштовані залишатися/виїхати з України? Але бачимо - ви в Україні, на робочому місці. Тож запитання: як оцінюєте перспективи завершення війни росії проти України?

– Я не можу оцінювати. Після 24 лютого 2022 року не можу давати прогнозів. Тому що ще, скажімо так, 20 лютого я був повністю впевнений, що жодної війни не буде, що все це дурниці і ми обійдемось без війни. Але я помилився.

Зараз я не хочу давати прогнозів, тому що коли один раз помилився в таких важливих та страшних справах, то можу помилитися ще раз.

– А цікаво, ваші партнери запитували, як ви думаєте, чи вони готові працювати в таких умовах?

– Найцікавіше, що якщо ви маєте на увазі керівництво European Lithium, то ми з ними питання про війну і мир не обговорювали. Ви можете вірити в це чи ні, але це правда. Вони не питали, ми не говорили. Вони оцінюють це на свій розсуд, ми теж робимо на свій розсуд. Сподіваємося, що війна закінчитися якнайшвидше. Це все, що можу сказати.

– Дякуємо вам за це інтерв’ю.

– У вас були дуже цікаві та класні запитання.

– Ще раз дякуємо!

Довідка: Наприкінці січня European Lithium, яка котирується на Австралійській фондовій біржі (ASX) під тікером EUR, уклала обов’язкову угоду про придбання 100% акцій Velta Holding ("Велта Холдинг"), американської титанової компанії, що володіє однойменними виробничими та гірничодобувними активами в Україні.

Виручка European Lithium у 2025 фінроці (завершився у червні-2025) зросла до AUD1,13 млн з AUD0,7 млн у 2024 ФР, тоді як чистий збиток скоротився до AUD71,49 млн з AUD194,93 млн.

"Придбання Velta є важливим кроком у розширенні доступу European Lithium від літію до критично важливих та стратегічних корисних копалин. Титан є ключовим матеріалом, що використовується в аерокосмічній, оборонній, медичній та промисловій галузях, а база активів та технічні можливості Velta забезпечують компанії платформу для майбутнього зростання", –пояснював тоді інтерес до угоди в. о голови European Lithium Тоні Сейдж.

Velta – титанова група, діяльність якої розташована переважно в Кіровоградській області в центральній Україні. Її активи включають ресурси ільменіту – титанової руди, пов’язані з ним переробні потужності, власні технології та логістику, спрямовану на постачання високоякісної титанової сировини на світові ринки. За оцінками Velta Holding, він займає приблизно 2% світового ринку титанової сировини.

Холдинг розробляє Бирзулівське родовище, на якому у 2012 році запущено фабрику збагачення, та має перевантажувальний комплекс у Новомиргороді, розрахований на перевалку приблизно на 300 тис. тонн вантажів на рік. В активах Velta також Лікарівське родовище та орендована колишня шахта з видобутку бурого вугілля "Новомиргородська" з площею ділянки 30 га, де проєктуються переробні потужності з випуску металевого циркону та гафнію, металевого титану та виробів з нього, а також перевантажувальний комплекс на перевалку більше 1,5 млн тонн на рік.

Восени 2025 року Velta під час візиту на підприємство представників Міжнародної фінансової корпорації розвитку (DFC) США та Американсько-українського інвестиційного фонду представила різні проєкти в рамках побудови CRM (Critical Raw Materials) Кластеру із загальною сумою інвестицій протягом чотирьох років приблизно $243 млн.

Ресурси ільменіту Бирзулівського родовища за стандартами JORC – 2,06 млн тонн, Лікарівського, стосовно яких ведуться роботи щодо затвердження за стандартами – близько 2,5-2,8 млн тонн, циркону – 41 тис. тонн, каоліну – 15 млн тонн та глини – 17 млн тонн. Можливе виробництво ільменіту оцінюється у 280 тис. тонн, оксиду цирконію – 500 тонн, металевого циркону та гафнію – по 10 тонн, готових титанових виробів – біля 30 тонн, титанових порошків – 1200 тонн, каоліну – 700 тис. тонн та глини – 800 тис. тонн.

До Velta Holding також входять науково-дослідний центр Velta RD Titan, виробник індивідуальних титанових імплантів Velta Medical.

Кінцевими бенефіціарами є Бродський (60%), Вадим Москаленко (20%) і Віталій Малахов (20%).

European Lithium Limited – гірничодобувна компанія на стадії розвідки та розробки, яка зосереджена на літієвих активах в Австрії, Україні та Ірландії, а також на різних активах в Австралії та проєкті з видобутку рідкісноземельних металів у Гренландії. European Lithium на кінець січня 2026 року володіла 44,982% звичайними акціями американської Critical Metals, які оцінювалися приблизно в $879,06 млн.

"Донька" European Lithium – "Європейський літій Україна", яка зараз купує борги української "Велта", наприкінці минулого року подалася на конкурс з укладання угоди з розподілу продукції на літієву ділянку "Добра" в Україні, але програла.